Справа №461/3417/25
27 листопада 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Мисько Х.М.
при секретарі судового засідання Козака Ю.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Скочиляс Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сьомої Львівської державної нотаріальної контори про стягнення коштів в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м.Львова із позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, в якому просить визнати право власності на доплату до пенсії у розмірі 326 999,60 грн., за період з 01.12.2019 року по 31.05.2023 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , стягнути в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахованої та невиплаченої пенсії у сумі 57524,66 грн.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №380/168/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» № 3395 від 21.09.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 21.09.2021 року № 3395 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №3271 від 29.05.2023 року. Відповідно до розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №1303006401 сума доплати на підставі рішення суду від 20.03.2023 року, яка належить ОСОБА_2 становить 326 999,60 грн. за період з 01.12.2019 року по 31.05.2023 року. Листом №1300-55025-8/165799 від 15.11.2023 року повідомив позивача про те, що доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судового рішення, позивач зможе отримати за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати пенсії спадкоємцю. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.2024 позивач є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_2 . Відтак, позивач просить позовну заяву задовольнити повністю.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01.05.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
20.05.2025 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
В обґрунтування заперечень покликається на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/168/23 було здійснено перерахунок пенсії, сума доплати згідно з розрахунком становить 326 999,60 грн. Звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 року затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік. У бюджеті Пенсійного фонду України на 2023 рік на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 360 млн. грн. Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2023, який 29.06.2023 затверджений Головою правління Пенсійного фонду України, на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду затверджено кошти в сумі 18,3 млн. грн. У липні 2023 року Головним управлінням проведено виплату заборгованості за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.09.2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 року № 1156 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік. У бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 500 млн. грн. Станом на зараз, Головним управлінням проведено виплату заборгованості за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020. Представниця відповідача вказує, що згідно зі ст.23, п. 20, 29 ч. 1 ст.116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Також вказує, що Позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки заміна сторони у відносинах, щодо якої виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Окрім того, представниця відповідача зазначає, що стягнення з рахунків Пенсійного фонду України, призначених для виплати пенсій, конкретних сум може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб. Просить відмовити у задоволення позову.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у судовому засіданні проти позову заперечила, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частинах 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом Воля - Висоцької сільського ЗАГС, Нестеровського району, Львівської області, актовий запис №49.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №380/168/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» № 3395 від 21.09.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 21.09.2021 року № 3395 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану умісті Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) 29.05.2023 року, актовий запис 3271.
З листа Управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-55025-8/165799 від 15.11.2023 року вбачається, що доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судового рішення, позивач зможе отримати за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати пенсії спадкоємцю
З Розрахунку, наданого Автоматизованою системою розрахунку пенсій Пенсійного Фонду України, доплата за пенсійною справою №9111755 пенсіонера ОСОБА_2 становить 326 999,60 грн.
Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу у спадковому реєстрі №71446293, після смерті ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.2024 року, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У пункті 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У статті 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У статті 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з ч. 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Отже, право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї, про що зазначається у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі № 463/6829/21-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , позивач звернувся із заявою до Сьомої державної нотаріальної контори Львівської області, яка зареєструвала спадкову справу у Спадковому реєстрі за №276/2023 року, де ОСОБА_1 визначений як єдиний спадкоємець. Матеріали спадкової справи містять заяви про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Як передбачено уст. 52 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно зі ст. 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією уразі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сумі втому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією уразі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Отже, зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово. Ці спадкоємці набувають право на спадщину в рівних частках.
Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на її одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім'ї (або їх неможливо встановити).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплаті недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотримано пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року (справа № 428/6685/19), яка, згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК України,враховується при застосуванні норм права.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої пенсії, що належала померлому за життя і залишилась недоотриманою, у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини.
Відтак, Позивач ОСОБА_1 , прийнявши спадщину від померлого батька ОСОБА_2 , має право на отримання усієї суми недоотриманої пенсії.
Доводи представника Відповідача про те, що стягнення з рахунків Відповідача призначених для виплати пенсій, конкретних сум може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб, є надуманими та безпідставними з огляду на таке.
Заборгованість перед спадкодавцем виникла через неналежну діяльність саме Відповідача, який несвоєчасно виконав свої зобов'язання та, до того ж, вчинив дії, які змусили спадкодавця звернутися до суду за захистом своїх інтересів. Зазначене твердження, на думку суду, є абсолютно надуманим, адже Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Тобто своєчасне проведення соціальних виплат є прямим обов'язком Відповідача. Більше того, у цій справі має місце ситуація коли спадкодавець помер, так і не дочекавшись отримання належних йому за законом виплат. Як пряме виконання своїх обов'язків і зобов'язань перед спадкоємцем «може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб» для суду, є незрозумілим.
Фактично Відповідач визнав наявність заборгованості перед Позивачем ОСОБА_1 , а також її розмір.
Отже, у спірних правовідносинах Відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав Позивача, як спадкоємця, на отримання усього належного йому спадкового майна.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що Позивач ОСОБА_1 має право, як спадкоємець, на отримання нарахованих, але не виплачених у повному обсязі сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя, проаналізувавши в сукупності надані докази, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача суму сплаченого позивачем ОСОБА_1 судового збору у повному розмірі, що становить 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, ч. 4 ст. 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, гл. 11 розд. 3 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сьомої Львівської державної нотаріальної контори про стягнення коштів в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на доплату до пенсії у розмірі 326 999,60 грн., за період з 01.12.2019 року по 31.05.2023 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 326 999 грн. 60 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 11.12.2025 року.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 )
Відповідач:
Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ:13814885)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сьома Львівська державна нотаріальної контори (юридична адреса: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299, код ЄДРПОУ: 02899469)
Суддя Мисько Х.М.