ЄУН: 336/8136/24
Провадження №: 2/336/405/2025
11.12.25
11 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С. за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Селянського господарства «Матвєєв» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих неправомірним володінням та користуванням земельними ділянками, -
Представник позивача - адвокат Скрима В.А., яка діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 25.06.2024 серії АР №1184194, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.09.2018 серії ЗП №001829, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих неправомірним володінням та користуванням земельними ділянками, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського господарства «МАТВЄЄВ»:
- суму недоотриманого доходу (упущену вигоду) - 84 142,22 грн.
- сплачений судовий збір - 2 422,40 грн.;
- витрати на професійну правничу допомогу - 20 000,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що між Селянським господарством «МАТВЄЄВ» та ОСОБА_2 укладено Договір оренди землі від 01.01.2009 року, згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 9,2194 га та має кадастровий номер 2323981000:02:003:0034, Додатковою угодою №4 від 10.12.2021 року термін дії Договору оренди продовжено до 31.12.2033 року. Крім того, між СГ «МАТВЄЄВ» та ОСОБА_3 також укладено Договір оренди землі від 10.01.2014 року, згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 9,2194 га та має кадастровий номер 2323981000:02:003:0039, Додатковою угодою №3 від 10.12.2021 року термін дії Договору оренди продовжено до 31.12.2033 року. Вищевказані договори оренди є діючими, не розірвані та не визнані недійсними у передбаченому законом порядку, позивач є землекористувачем вказаних земельних ділянок. Актом встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, складеного інженером-землевпорядником встановлено в натурі межі земельних ділянок ОСОБА_2 (кадастровий номер 2323981000:02:003:0034), орендарем яких є позивач, та ОСОБА_3 (кадастровий номер 2323981000:02:003:0039), орендарем яких є також позивач, що межують з ділянкою ОСОБА_1 , кадастровий номер 2323981000:02:003:0035. Протягом багатьох років працівниками СГ «МАТВЄЄВ» відзначалося систематичне порушення меж земельних ділянок з боку відповідачки, яка протиправно захоплювала незначну площу земельної ділянки, яка перебуває в оренді у позивача. Відповідачка ігнорувала звернення щодо припинення порушень, тому учасником СГ «МАТВЄЄВ» до Відділу поліції №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області 03.04.2024 року подано заяву про кримінальне правопорушення. Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки №1 від 17.05.2024 року встановлено, що громадянкою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було самовільно захоплена частина земельної ділянки, здійснено посіви на земельній ділянці площею 0,3643 га, які перебувають в оренді у СГ «МАТВЄЄВ».
На підставі Розпорядження Верховного Суду № 29/0/9-22 від 10.05.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», розгляд справ, які відносяться до територіальної підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області здійснюється Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 вказану справу було передано в провадження судді Щасливій О.В.
Ухвалою суду від 21.09.2024 позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 05.09.2024 відкрито провадження по справі.
23.09.2024 представником ОСОБА_1 - адвокатом Молотковою В.В., яка діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 10.04.2024 серії АН №1394593 через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
07.10.2024 представником позивача через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подано заяву про відкладення (перенесення розгляду справи).
На виконання вимог Розпорядження керівника апарата Шевченківського районного суду міста Запоріжжя № 581 від 09.10.2024, Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024, матеріали цивільної справи №336/8136/24 (провадження №2/8336/3058/2024) передано в провадження судді Звєздовій Н.С.
Ухвалою суду від 10.10.2024 матеріали цивільної справи прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
22.05.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
07.08.2025 представник позивача - адвокат Скрима В.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.
07.08.2025 представник відповідачки - адвокат Молоткова В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Зазначила, що позивачем не доведено факту самовільного зайняття земельної ділянки відповідачкою, розрахунок збитків, наведений позивачем, не є застосовним у даному випадку.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши наявні у справі письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч. 1 ст. 78 ЗК України).
Земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК України).
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Самовільне зайняття земельної ділянки знаходить своє відображення та правове визначення у ст. Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Зокрема, під цим терміном варто розуміти будь-які дії, які підтверджують фактичне користування земельною ділянкою без будь-якої правової підстави.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласниками та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.
Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).
Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Наявність обґрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).
За змістом ч. 3 ст.211 ЗК України, методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Для обчислення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам застосовується Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (зі змінами), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 9далі - Методика).
Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається відповідно до п.4 зазначеної Методики. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до п. 7-1 Методики, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: - акт перевірки, або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю); - протокол про адміністративне правопорушення. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач не довів, що мала місце протиправна поведінка відповідачки. Крім цього, при розрахуванні розміру збитків позивачем не відображено застосування Методики визначення розміру шкоди, а саме не наведено жодних розрахунків, що стали підставою для визначення суми збитків у розмірі 97637, 16 грн.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог позивача, судові витрати на його користь не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 274-275, 279, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Селянського господарства «Матвєєв» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих неправомірним володінням та користуванням земельними ділянками- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України, зазначаються наступні відомості:
Позивач: Селянське господарство «Матвєєв», код ЄДРПОУ 23284170, місцезнаходження: 70100, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Кринівка, вул. Комплексна, буд.10.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .
Суддя Н.С. Звєздова