Дата документу 09.12.2025
Справа № 334/8671/25
Провадження № 2/334/4583/25
09 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Коломаренко К.А., при секретарі судового засідання Цілінко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
15 жовтня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», за підписом представника позивача - Хуторної О.В. (діє на підставі довіреності), до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 63 962,33 грн.
Позов мотивовано тим, що 05.04.2013 року відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву №б/н та приєднався до умов та правил надання банківських послуг. Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 , строком дії - 07/16, тип - Універсальна, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 80 000,00 грн. Відповідачка після отримання картки за умовами кредитного договору здійснила дії щодо її активації, користувалася карткою та отримувала кредитні кошти з власної ініціативи, про що свідчить виписка по рахунку. Після спливу строку дії першої картки відповідачкою для можливості користування рахунком додатково отримані інші кредитні картки типу «Універсальна GOLD». Подалі в процесі користування рахунком 01.10.2021 року відповідачкою підписано паспорт споживчого кредита, а 23.10.2023 відповідачкою підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Відповідачка зобов'язалась сплачувати кредитні кошти, але взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 17.09.2025 року має заборгованість у розмірі 63 962,33 грн., з яких: заборгованість за тілом кредита - 61 419,95 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 2542,38 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" у судове засідання не з'явився, 11.11.2025 року та 08.12.2025 року подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Представник відповідача - адвокат Дерев'янко Ірина Олександрівна (діє на підставі Ордеру серії АР №1272469 від 27.10.2025 р.) подала заяву, я кій зазначила, що відповідач не погоджується з нарахованими відсотками (пеня, штрафи, тощо) за основною сумою боргу та просить їх зменшити, також просить розглянути справу без участі відповідача та її представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Норми статей 509, 623, 625ЦК України зазначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також статтями 526, 530, 629ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала заяву № б/н від 05.04.2013 року та приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
На підставі вищевказаної анкети-заяви ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 80000.00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку.
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту ОСОБА_1 отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 07/16, тип -Універсальна. Після спливу строку дії першої картки ОСОБА_1 для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1) кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 08/17, тип - Карта Універсальна GOLD; 2) кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 05/21, тип - Карта Універсальна GOLD; 3) кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії - 01/25, тип - Карта Універсальна GOLD, що підтверджується Довідкою про видані картки.
Згідно виписки по руху коштів, чітко прослідковується, що ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки - 40,8%.
У зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту від 01.10.2021 р., в якому міститься інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка надавала банку заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому, як вбачається з виписки по руху коштів, ОСОБА_1 частково погашала заборгованість, що свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.
У процесі користування рахунком 01.10.2021 ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_5 , строк дії - 12/25, тип - Картка «Універсальна GOLD», а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість відповідачки становила 27532,27 грн, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості. Таким чином, відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування щодо сплати відсотків.
Починаючи з 01.10.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%.
У зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, АТ КБ «ПриватБанк» у березні 2022 року скасував відсоткову ставку - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
23.10.2023 року ОСОБА_1 підписала у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою OTP пароля Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Додаткову угоду №SAMDN51000130165675_01 до Кредитного договору від 23.10.2023, чим погодили пільгові умови обслуговування.
Відповідно до п. 1. Додаткової угоди сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: 1) Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; 2) Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п. 1.1., 1.2.); 3) Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору); 4) Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.
Згідно п. 2. Додаткової угоди сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту.
Відповідачка зобов'язалась повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, але взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 17.09.2025 року має заборгованість -63962.33 грн., яка складається з наступного: 61419.95 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2542.38 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Аналізуючи виписку за договором, судом встановлено, що після підписання анкети-заяви ОСОБА_1 отримала кредитну картку та користувалася коштами, зокрема отримувала гроші через банкомат, розраховувалася за покупки в магазинах, аптеках, ресторанах, поповнювала мобільний телефон, здійснювала перекази на картки третіх осіб.
Судом досліджені надані банком докази видачі відповідачу кредиту, користування нею кредитними коштами, що доведено відповідними розрахунками, та враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовано, що є її процесуальним обов'язком.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Таким чином, надана позивачем виписка по картковому рахунку відповідачки, яка свідчить про тривалий час користування відповідачкою наданим кредитом, є належним доказом щодо наявності заборгованості відповідачки за тілом кредиту та процентами.
Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками заборгованості по кредиту, оскільки розмір заборгованості підтверджується наданими доказами, а відповідачкою не надано обґрунтованих заперечень щодо розміру заборгованості, доказів сплати нею кредитних коштів та свого контррозрахунку заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), яку суд застосовує до виниклих правовідносин відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України.
Згідно наданих доказів, в тому числі й наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 05.04.2013 року, вбачається що заборгованість відповідачки станом на 17.09.2025 року складає: 63962,33 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 61 419,95 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 2 542,38 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц.
При цьому, як наголосив Верховний Суд у пункті 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Сторона відповідача, яка була представлена практикуючим адвокатом, який в свою чергу є професійним надавачем юридичних послуг, своїм правом на доведення позиції перед судом скористалась на власний розсуд, при цьому заперечення були надані не конкретизовано, узагальнено, шаблонно (зокрема в частині зазначення не згоди відповідача з «нарахованими відсотками (пеня, штрафи тощо») та не обґрунтовані жодним чином.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № BOJ63B4DTL від 03.10.2025 року в сумі 2422,40 гривні, який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на їх користь.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,
Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором №б/н від 05.04.2013 року у розмірі 63 962,33 гривень (шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні 33 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 61 419,95 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 2 542,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 гривні (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Коломаренко К. А.