Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2243/24
11.12.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі - головуючий суддя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , при перекладачі ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури про продовження строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні №12023071080000304 від 28.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Вилок, Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
11.12.2025 Прокурор Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про продовження строку дії Ухвали суду про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023071080000304 направлено до суду, обвинуваченому ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід на домашній арешт, однак обвинувачений ухилився від суду та ухвалою суду від 13.06.2025 його оголошено у розшук. На розгляді у суді перебувають ще інші обвинувальні акти про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення. Після затримання обвинуваченого Ухвалою суду від 08.07.2025 відносно нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався.
Тому прокурор вказує на те, що не припинили існування та не зменшилися ризики, передбачені ст.177 КПК України, встановлені судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. А саме, ОСОБА_4 може вчинити спробу покинути територію України поза пунктом пропуску з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду, переховуватись на території України, усвідомлюючи реальність покарання та його суворість. Крім того, ОСОБА_4 може вчинити незаконний вплив на свідків кримінального правопорушення, підшукати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. ОСОБА_4 офіційно не працює, не навчається, ухилився від суду. Тому м'якший запобіжний захід не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Прокурор пояснив, що на його думку необхідність продовження строку дії ухвали про взяття під варту обвинуваченого є доведеною, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено кримінальне покарання у виді позбавлення волі. Він офіційно не працевлаштований, не навчається, ухилився від суду, був затриманий працівниками прикордонної служби. Менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам, тому продовження строку дії Ухвали є виправданим кроком. Просив суд визначити розмір застави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Захисник та обвинувачений просили суд застосувати м'якший запобіжний захід - домашній арешт або зменшити розмір застави. Обвинувачений запевняв суд, що не має не меті в подальшому ухилятися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При визначенні розміру застави просив відхилити пропозицію прокурора.
Вивчивши доводи клопотання, дослідивши подані докази, заслухавши позицію прокурора, аргументи сторони захисту, суд вирішив наступне.
На розгляд суду передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12023071080000304 від 28.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Ухвалою суду від 13.06.2025 обвинуваченого оголошено у розшук у зв'язку із тим, що він ухилився від суду: не з'являвся на судові виклики у судові засідання, привід виконати неможливо через перебування обвинуваченого за кордоном.
Після затримання обвинуваченого працівниками прикордонної служби Ухвалою суду від 08.07.2025 відносно нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином. Санкцією передбачено покарання у виді позбавлення волі. У разі доведеності його вини, до нього може бути застосовано реальну міру покарання у виді позбавлення волі.
В п. 36 рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Вказане доводить наявність того ризику, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може знову вирішити переховуватися від суду, втекти за кордон, впливати на осіб, що можуть мати відношення до події кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд погоджується також із іншими доводами клопотання щодо продовження існування та незменшення ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, ризик, що обвинувачений може вирішити незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З метою запобігання настанню вказаних ризиків до нього необхідно застосувати передбачений КПК України запобіжний захід.
Суд констатує, що попередня процесуальна поведінка обвинуваченого прямо свідчить про те, що м'якший від тримання під вартою запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що для запобігання вказаним ризикам недостатнім є застосування м'якшого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Відтак, клопотання слід задовольнити частково. Відсутні достатні підстави для збільшення розміру застави, визначеної ухвалою суду.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197,202, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури задовольнити.
Продовжити строк дії Ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08.07.2025 у справі №299/2243/24 про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Вилок, Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням визначення обвинуваченому застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) - на строк шістдесят днів.
Строк дії запобіжного заходу продовжений на шістдесят днів - до 08.02.2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 11.12.2025.
Головуючий ОСОБА_1