Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/5599/22
11.12.2025 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Леньо В.В., секретар судового засідання Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів заяву ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Виноградівського районного суду від 10.11.2022 року у цивільній справі №299/5599/22 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 10.11.2024 року у цивільній справі №299/5599/22 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що 10.11.2022р. Виноградівським районним судом Закарпатської області була розглянута цивільна справа №299/5599/22 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.
За наслідками розгляду вказаної цивільної справи суд ухвалив рішення про задоволення вимог заяви. Вказаним рішенням встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання та реєстрації якого: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину-доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обгрунтовуючи свої вимоги заявник вказує, що ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.4, ч.1 ст. 23 Закону України №3543-ХІІ. Серед документів що підтверджують право на отримання відстрочки від мобілізації на особливий період ОСОБА_2 надав копію рішення у справі №299/5599/22.
ІНФОРМАЦІЯ_5 не залучався Виноградівським районним судом третьою особою без самостійних вимог до розгляду зазначеної справи, однак винесене рішення безпосередньо стосується прав та законних інтересів ІНФОРМАЦІЯ_6 , який відповідно до Закону України №1932-ХІІ являється органом військового управління що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ОСОБА_2 є військовозобов'язаним громадянином України, на якого в силу вимог ст. 65 Конституції України покладено обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
При цьому, зазначене рішення суду у справі №299/5599/22 є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині встановлення факту того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання та реєстрації якого: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину-доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з огляду на вимоги ч. 2 ст. 157 СК відповідно до якої той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
На підставі викладеного та керуючись ст.271 ЦПК України, заявник просить суд роз'яснити зазначене рішення суду, зокрема, серед питань що потребують роз'яснення судового рішення просить висвітлити наступні питання: чи рішення суду у справі №299/5599/22 позбавляють ОСОБА_3 батьківської правосуб'єктності? Чи змінився обсяг сімейних прав та обов'язків щодо виховання та утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 між її батьками? Чи носить рішення у справі 299/5599/22 преюдиційний характер в розумінні вимог п.4 ч. 1 ст. 23 Закону України №3543-ХІІ
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд заяви повідомлялися належним чином.
ОСОБА_2 , до суду подав заяву в якій просив відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення. (ч. 3 ст. 271 ЦПК України).
Відповідно до ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту клопотання про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявник прохає суд роз'яснити стосовно того, чи рішення суду у справі №299/5599/22 позбавляють ОСОБА_3 батьківської правосуб'єктності? Чи змінився обсяг сімейних прав та обов'язків щодо виховання та утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 між її батьками? Чи носить рішення у справі 299/5599/22 преюдиційний характер в розумінні вимог п.4 ч. 1 ст. 23 Закону України №3543-ХІІ.
Таким чином, підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.
Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Проаналізувавши зміст рішення суду від 10.10.2022 року у справі №299/5599/22, суд дійшов висновку.
Так, з клопотання вбачається, що громадянин ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.4, ч.1 ст. 23 Закону України №3543-ХІІ. Серед документів що підтверджують право на отримання відстрочки від мобілізації на особливий період ОСОБА_2 надав копію рішення у справі №299/5599/22.
При цьому ІНФОРМАЦІЯ_5 не залучався Виноградівським районним судом третьою особою без самостійних вимог до розгляду зазначеної справи, однак винесене рішення безпосередньо стосується прав та законних інтересів ІНФОРМАЦІЯ_6 , який відповідно до Закону Україну №1932-ХІІ являється органом військового управління, що забезпечує законодавства з питань військового обов'язку і військо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а громадянин ОСОБА_2 є військовозобов'язаним громадянином України, на якого в силу Конституції України покладено обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Між тим, згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Тобто роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Виходячи з цієї норми закону, роз'яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Текст рішення суду не містить двозначних трактувань, є зрозумілим та доступним для сприйняття, в ньому викладені обставини в обґрунтування прийняття саме такого рішення, в ньому дано оцінку та правовий аналіз поданим доказам, а також зазначено посилання на законодавчі акти, якими керувався суд, приймаючи рішення.
Проаналізувавши поставлені заявником питання, суд зазначає, що питання про позбавлення ОСОБА_3 батьківської правосуб'єктності (позбавлення батьківських прав та/або звільнення від батьківських обов'язків) - не було передано на судовий розгляд позивачем. Тому Рішення суду не позбавляє ОСОБА_3 батьківської правосуб'єктності.
Так само, питання про зміну визначеного законом обсягу сімейних прав та обов'язків щодо виховання та утримання дітей - не було передано на судовий розгляд позивачем. Тому даним Рішенням суду не змінено визначені законом обсяг сімейних прав та обов'язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Суд констатує, що життєві обставини не є статичними, а перебувають у постійному розвитку та можуть змінюватися.
Щодо питання про преюдиційності рішення, суд зазначає наступне.
Преюдиційність за одним із визначень - прийняття без доказування та перевірки фактів (фактичних обставин), які були встановлені судом.
Тому, мова про преюдиційність може йти лише у тому разі, якщо йдеться про встановлені судом фактичні обставини. Факт - це реальне життєве явище дійсності - подія або дія.
Факт - це твердження про реальність, яке може бути перевірене, підтверджене доказами і не викликає сумнівів. Він описує подію або явище, що дійсно відбулося. Однак, факти можуть мати також форму відомостей, обставин, набору даних, що надають інформацію.
Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету його встановлення.
Отже, встановлення юридичного факту в судовому порядку тісно пов'язано з метою його встановлення.
У даній справі на розгляд суду було передано питання про встановлення факту як триваючого явища дійсності: встановлення тих обставин, у який же спосіб реалізовано виховання, утримання дитини, і де її місце проживання. Метою вказано: здійснення заходів щодо лікування дитини, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, зміни місця мешкання та розвитку в безпечних умовах.
Способи виховання та утримання дитини, її місце проживання - явища динамічні, безперервні та триваючі, не є незмінними. Способи виховання, утримання дитини та її місця проживання визначаються батьками спільно і це право є триваючим - до досягнення дитиною повноліття, якщо інше не визначено законом; а місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою (ст.ст.157, 160, 180 СК України).
Тому у разі, якщо факт, встановлений судом, має характер триваючих та несталих обставин, а не характер події, явища, що відбулося одномоментно, тощо, то його подальше існування та підтвердження з іншою метою, ніж була заявлена суду, необхідно повторно перевіряти.
Отже, якщо спосіб виховання та утримання дитини є визначеною законом фактичною обставиною, яка в силу цього ж закону тягне юридичні наслідки, то існування такої фактичної обставини слід перевіряти в ході процедури застосування таких юридичних наслідків. Цю перевірку здійснює орган, до компетенції якого входить застосування таких юридичних наслідків. У разі неможливості підтвердити таку фактичну обставину в позасудовому порядку, особа вправі звернутися до суду із заявою про встановлення юридичного факту, вказавши мету його встановлення, де заінтересованою особою є компетентний орган, що уповноважений застосувати юридичні наслідки існування такої фактичної обставини.
Тому, у даному конкретному випадку Рішення суду у справі №299/5599/22 не має преюдиційного значення для застосування юридичних наслідків фактичних обставин, які мають характер триваючих та несталих, існування яких встановлено судом станом на дату ухвалення рішення суду, - з іншою метою, аніж для «здійснення заходів щодо лікування дитини, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, зміни місця мешкання та розвитку в безпечних умовах».
Керуючись ст.271 ЦПК України, суд, -
Заяву ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_1 - задовольнити.
Роз'яснити рішення Виноградівського районного суду від 10.11.2022 у цивільній справі №299/5599/22 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначивши, що рішення суду у справі №299/5599/22 не позбавляє ОСОБА_3 батьківської правосуб'єктності, а відтак не змінився і весь обсяг сімейних прав та обов'язків щодо виховання та утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , між її батьками, а також зазначене рішення суду у справі №299/5599/22 не носить преюдиційний характер в розумінні вимог п.4 ч.1 ст.23 Закону України №3543-ХІІ.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення у відповідності до ст.261 ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя В. В. Леньо