Справа № 523/16737/25
Провадження №2/523/6519/25
"10" грудня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання: Павлова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 523/16737/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопосточальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення не заборгованості за спожитий природний газ,-
ТОВ «Газопосточальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення не заборгованості за спожитий природний газ. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що позивач, як суб'єкт ринку газу, із 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують природний газ для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 року «Про видачу ліцензій з постачання природного газу серед іншого ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 03.09.2015 року, та ст.ст. 6, 7, 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов'язаний постачати природний газ споживачам які використовують його для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг, а також в засобах масової інформації, i не потребує двостороннього підписання паперової форми договоpy.
Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач був споживачем Постачальника «останньої надії» та був включений до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів постачальника «останньої надії» яку зазначено у Витязі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому розрахунку позивача.
Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом шістдесяти днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020 року № 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України».
Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Оператором ГТС України, в межах чинного законодавства, а також згідно листа ГПК «Нафтогаз України» (лист від 08.06.2022 № 119/2.2-72-86-2022) було здійснено перенесення побутових споживачів, які станом на 08.06.2022 року знаходились в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Відповідно до підпункту 1 п. 2 наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08.06.2022 вирішене забезпечити можливість ТОВ «ГК «Нафтогаз України» вносити побутового споживача, якого внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» для реалізації газу побутовим споживачам без надання постачальником інформації щодо заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Включення споживача до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передбачено підписання споживачем заяви-приєднання. ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснювало постачання природного газу на об'єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим і публічним, а споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати ТОВ вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Так, за період жовтень 2021 року - липень 2025 року (включно) відповідачем було спожито природний газ на загальну суму 51796,31 грн.
Оскільки, станом на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача за спожитий природний газ не погашена, просить суд задовольнити даний позов та винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 51796,31 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09.09.2025 було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні без повідомлення сторін.
Ухвалу судді про відкриття провадження по справі було направлено за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судових документів належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Суд констатує, що відповідачу ОСОБА_1 було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом від жодної із сторони не надходило, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до приписів ч. 5 ст. 279 ЦПК України проводиться без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Правовідносини між сторонами є цивільно - правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами є цивільно - правовими та урегульовані положеннями Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою №2494 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року, Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року №285, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 року за №674, Типовим договором розподілу природного газу.
Статтею 40 ЗУ «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, із 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують природний газ для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 року «Про видачу ліцензій з постачання природного газу серед іншого ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг, а також в засобах масової інформації, i не потребує двостороннього підписання паперової форми договоpy.
Відповідач був споживачем Постачальника «останньої надії» та був включений до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів постачальника «останньої надії» яку зазначено у Витязі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому розрахунку позивача.
Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом шістдесяти днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020 року № 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України».
Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Оператором ГТС України, в межах чинного законодавства, а також згідно листа ГПК «Нафтогаз України» (лист від 08.06.2022 № 119/2.2-72-86-2022) було здійснено перенесення побутових споживачів, які станом на 08.06.2022 року знаходились в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Відповідно до підпункту 1 п. 2 наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08.06.2022 вирішене забезпечити можливість ТОВ «ГК «Нафтогаз України» вносити побутового споживача, якого внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» для реалізації газу побутовим споживачам без надання постачальником інформації щодо заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Включення споживача до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передбачено підписання споживачем заяви-приєднання. ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснювало постачання природного газу на об'єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим і публічним, а споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати ТОВ вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно приписів ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 5005302352673-17125616428 від 30.06.2025 року.
Також встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок у ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» за № НОМЕР_1 , підключено помешкання до газопостачання що за адресою: . АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 являється споживачем ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» за адресою: . Одеса, вул. Ак. Сахарова, буд. 24, кв. 283.
Відповідно до отриманих даних за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період жовтень 2021 року - липень 2025 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 51796,31 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4.4. розділу IV Типового договору Об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається зокрема за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» як постачальник природного газу свої зобов'язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання природного газу.
Однак, судом встановлено, відповідач своїх зобов'язань зі сплати вартості спожитого природного газу не виконав, а саме станом на 14.08.2025 року (дата звернення до суду з даним позовом) має заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 51796,31 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми заборгованості, який суд вважає належним доказом в підтвердження порушеного права позивача.
Відповідачем ОСОБА_1 вказаний розрахунок заборгованості спростовано не було.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволення позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що із ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 51796,31 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 610, 611, 612 ЦК України, ст. 40 ЗУ «Про ринок природного газу», ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопосточальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення не заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопосточальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість в розмірі 51796 /п'ятдесят одна тисяча сімсот дев'яносто шість/ гривень 31 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопосточальна компанія «Нафтогаз України» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопосточальна компанія «Нафтогаз України», ЄДРПОУ 401121452, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повний текст рішення суду складено 10 грудня 2025 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер