Справа № 510/2036/25
Провадження № 2/510/2093/25
08 грудня 2025 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.
Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження відповідачки; копія довідки старости Долинського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 26.09.2025р. про склад сім'ї ОСОБА_3 на день його смерті; копія довідки старости Долинського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.08.2025р. про склад сім'ї ОСОБА_4 на день її смерті; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 (позивача); копія свідоцтва про зміну імені ОСОБА_5 на ОСОБА_1 ; копія витягу з погосподарської книги №10 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) (с.Долинське) Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.08.2025р. про належність житлового будинку ОСОБА_4 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;копія державного акту серії ЯА №088502 від 28.11.2003р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 2,21 га із кадастровим номером 5124180500:01:005:0225, розташовані на території Долинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія архівного витягу від 10.09.2025р. №П-162 з рішення 15-ої сесії ХХІ скликання Долинської сільської ради народних депутатів від 23.09.1993р. «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства за межами населеного пункту с. Долинське Ренійського району» щодо земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за межами населеного пункту с. Долинське Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділеної для ведення особистого підсобного господарства; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.09.2025р.; копія звіту експерта від 30.09.2025р. про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; відповідь завідувачки Ренійської держнотконтори від 10.11.2025р.; копія заяви ОСОБА_2 від 15.06.2019р. про відмову від спадщини після смерті матері; копія заяви ОСОБА_5 від 15.06.2019р. про прийняття спадщини після смерті бабусі; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 10.11.2025р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 10.11.2025р. ( після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась).
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач являється онуком нині померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та сином ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:
земельна ділянка площею 0,15 га, розташована за межами населеного пункту с.Долинське Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення особистого підсобного господарства - на підставі рішення 15-ої сесії ХХІ скликання Долинської сільської ради народних депутатів від 23.09.1993р. «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства за межами населеного пункту с. Долинське Ренійського району».
На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини спадкоємець за законом - ОСОБА_4 (дружина померлого) не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, однак, прийняла її в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, понесла витрати на поховання, виконала поминальні обряди.
За оформленням спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 не зверталась.
Окрім цього, ОСОБА_4 також належало і наступне майно:
житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 на підставі витягу з погосподарської книги №10 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) (с.Долинське) Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.08.2025р. про належність житлового будинку;
земельна ділянка площею 2,21 га із кадастровим номером 5124180500:01:005:0225, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА №088502 від 28.11.2003р. на право власності на земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. На випадок смерті вона не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 були її донька та онук - сторони у справі.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить його заява про прийняття спадщини від 15.06.2019р. Відповідачка звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті матері на користь свого сина.
Незважаючи на своєчасне звернення позивача за прийняттям спадщини після смерті бабусі, оформити її в повному обсязі неможливо у зв'язку із тим, що в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на об'єкти спадкового майна. Крім того, свого часу попередній спадкоємець ( ОСОБА_4 ) прийняв спадщину від попереднього спадкодавця, але юридично в повному обсязі не оформив її у встановленому законом порядку.
Відповідачка відмовилась від прийняття спадщини після смерті матері на користь позивача, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не мала, на спадщину не претендує, позовні вимоги визнала в повному обсязі.
У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки та житловий будинок, про що 30.09.2025р. нотаріусом була винесена відповідна постанова.
Необхідні нотаріусу оригінали документів позивач надати не може за вищевказаними причинами.
Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі правовстановлюючого документу нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.
Що стосується спадкового житлового будинку, то він рахується за бабусею за даними погосподарської книги, ОСОБА_4 за життя не зареєструвала належним чином право власності на нього.
Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та житловий будинок, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, ОСОБА_4 прийняла спадщину за законом після смерті свого чоловіка в порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), однак не оформила її, а позивач після смерті бабусі прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ч. 1 п.4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер у 2003р., спадкові відносини виникли у той час, то підлягають застосуванню положення ЦК УРСР 1963р.
Згідно із вимогами ст. 548 ЦК УРСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_3 за прийняттям спадщини в установлений законом строк його дружина, як спадкоємець за законом, не звернулась, однак, вона прийняла її фактично, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963р.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом . Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Як передбачено ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту
відкриття спадщини.
За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном ; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку ОСОБА_4 прийняла спадщину чоловіка фактично, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання документів на земельну ділянку, користування земельною ділянкою за цільовим призначенням та ін.).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого степеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст. 1265 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем п'ятої черги за законом.
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті бабусі у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові об'єкти нерухомого майна. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивач не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, а також по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання документів на земельні ділянки, житловий будинок, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України після смерті ОСОБА_4 , оскільки своєчасно подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини та не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР 1963р., ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1259, 1265, 1268, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:
житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за межами населеного пункту с.Долинське Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства на підставі рішення 15-ої сесії ХХІ скликання Долинської сільської ради народних депутатів від 23.09.1993р. «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства за межами населеного пункту с. Долинське Ренійського району»;
земельну ділянку площею 2,21 га із кадастровим номером 5124180500:01:005:0225, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА №088502 від 28.11.2003р. на право власності на земельну ділянку,
що належали ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вячеслав ДУДНИК