Справа № 502/785/25
10 грудня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Березнікова О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Нанєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Осьмініна С.Д., до ОСОБА_2 , третя особа: Приморський відділ ДРАЦС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса), відділ ДРАЦС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса), про визнання батьківства,
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням суду. За час шлюбу та до спливу десяти місяців після припинення шлюбу у сторін народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте позивачка вказує, що відповідач не є біологічним батьком дітей, а таким є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рішенням суду оголошений померлим з 18.03.2023. Позивачка, посилаючись на незахищеність інтересів дітей, просить визнати ОСОБА_5 , який вважається померлим з ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком її дітей та внести зміні в актовий запис про їх народження.
Позивачка та її представник подали заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не зявився по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Приморський відділ ДРАЦС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) подали заяву, в якій просили про розгляд справи без участі їх представника.
Представник відділу ДРАЦС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) в судове засідання не з'явився.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано 24 листопада 2002 року Дмитрівською сільською радою Кілійського району Одеської області, про що зроблено відповідний актовий запис №11.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 24.08.2014 по справі № 502/1877/14-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 24.09.2014.
За час шлюбу та до спливу десяти місяців після припинення шлюбу у сторін народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка та її представник в позові вказують, що біологічним батьком дітей є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), з яким позивачка тривалий час мала стосунки. ОСОБА_5 не виявив бажання записати дитину на своє ім'я, від подання спільної заяви про добровільне визнання батьківства відмовився. Наголошують також на тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 офіційно не одружувалися, але проживали як одна сім'я багато років, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, виконували права та обов'язки подружжя, за спільні кошти купували у будинок меблі, усі необхідні речі, утримували житло, дітей, обговорювали питання укладення офіційного шлюбу після закінчення війни. ОСОБА_5 планував укласти шлюб із позивачкою та подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання батьком дітей. ОСОБА_5 завжди пишався тим, що має двоє доньок та жодного разу не виказував сумнівів щодо свого батьківства по відношенню до дітей.
З рішення Кілійського районного суду Одеської області від 20.08.2024 у справі №502/608/24 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оголошений померлим з 18.03.2023, який цього дня зник безвісти в ході бойових дій біля населеного пункту Бахмут, виконуючи завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ та захисті Батьківщини.
Як доказ того, що ОСОБА_5 дійсно є біологічним батьком дітей до позову надано висновки про біологічну спорідненість між дітьми та сестрою ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка може бути біологічною тіткою дитини ОСОБА_4 (ймовірність споріднення 97,62%), про що свідчить висновок про біологічну спорідненість № MGU1678 від 07.03.2025, та дитини ОСОБА_3 (ймовірність споріднення 99,97%), що доводиться висновком про біологічну спорідненість № MGU1678 від 07.03.2025.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачки суд виходить з наступного обґрунтування.
Сімейним законодавством визначено підстави та порядок визнання батьківства за рішенням суду, а саме ст. 128 СК України, відповідно до якої, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Також, ст. 129 СК України передбачено порядок спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини.
А саме, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Крім того, ст. 130 СК України передбачає встановлення факту батьківства за рішенням суду, тобто у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Також сімейне законодавство передбачає випадки, у яких можливе оспорювання батьківства, зокрема ст.ст. 136,137,138 СК України.
З матеріалів справи встановлено, що батьком дітей (відповідача) записано відповідно до ст. 122 СК України, тобто дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі чи до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Позивачка звернулася до суду про визнання батьківства за особою, яка відповідно до висновків про біологічну спорідненість може бути біологічним батьком, проте оголошена судом померлою. Тобто звернулася з позовом в порядку ст. 128 СК України.
Проте, з системного тлумачення норм СК України, зокрема ст. 128, можна дійти висновку, що а ні вказана стаття, а ні інші норми СК України, не передбачають випадку визнання батьківства в судовому порядку якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ст. 122 СК Україна (ст. 128 СК - лише якщо запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК), і водночас якщо батьком є померла особа, окрім певних випадків (ст. 130 та 137 яка не стосується обставин справи).
Так, норми ст. 130 СК України передбачають встановлення факту батьківства за рішенням суду у разі смерті чоловіка який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини лише у тому випадку, якщо запис про батька дитини зроблено відповідно до частини першої статті 135 СК, у іншому випадку вбачається спір про право і сімейним законодавством у такому разі передбачено певний порядок дій, наведений вище.
З аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки запис про батька дітей зроблено відповідно до ст. 122 СК України, а норми ст. 128 СК України у такому випадку не передбачають прийняття судом такого позову.
Керуючись ст.ст.7,10,12,13,200,258,263-265,268 ЦПК України, ст. ст.128,129 СК України, суд,-
Відмовити у задоволення позову ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Осьмініна С.Д., до ОСОБА_2 , третя особа: Приморський відділ ДРАЦС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса), відділ ДРАЦС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса), про визнання батьківства.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Березніков