Справа № 947/1965/25
Провадження № 2-п/947/172/25
10.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 10 березня 2025 року по цивільній справі №947/1965/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
25.11.2025 року до Київського районного суду міста Одеси, через систему «Електронний суд», надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 10 березня 2025 року по цивільній справі №947/1965/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви, представник відповідача посилається на те, що під час розгляду справи ОСОБА_1 був позбавлений свого права на захист своїх законних прав та інтересів в суді під час вирішення даної цивільної справи. З приводу неявки відповідача до судового засідання, представник вказує, що відповідач не був обізнаний про розгляд даної справи, оскільки не проживав за зареєстрованим місцем проживання, з підстав чого не мав можливості надати до суду відзив на позовну заяву з доводами проти заявлених позовних з вимог, вважаючи докази надані позивачем на підтвердження заявлених вимог неналежними.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому 26.11.2025 року.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 28.11.2025 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомлення сторін по справі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гришко Сергій Олександрович у судове засідання призначене на 10.12.2025 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, однак 05.12.2025 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив що подану заяву підтримує в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання призначене на 10.12.2025 року не з'явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Однак, 27.11.2025 року представник позивача надав до суду письмові пояснення, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Приймаючи вказані обставини, судом було ухвалено здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в судовому засіданні 10.12.2025 року за відсутності сторін по справі.
Дослідивши та вивчивши матеріали заяви з доданими до неї документами, матеріали цивільної справи №947/1965/25, суд вважає заяву не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку спрощеного позовного провадження перебувала цивільна справа №947/1965/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
За наслідком розгляду вказаної справи, заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 року позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2021 року, станом на 03.10.2024 року, яка дорівнює сумі залишку заборгованості за кредитним договором, у розмірі 39768 гривень 54 копійки та витрат зі сплати судового збору 3028 гривень 00 копійок.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У відповідності до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Одночасно суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 року у справі №756/11081/20, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі №214/5505/16, виклала висновок, що «оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».
Оглянувши матеріали цивільної справи №947/1965/25, судом встановлено, що ОСОБА_1 до судового засідання під час розгляду справи не з'являвся, заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 10.03.2025 року по справі засобами поштового зв'язку не отримував.
Як зазначає відповідач у заяві, повний текс рішення був отриманий 14 листопада 2025 року після того, як представник ОСОБА_1 - адвокат Гришко Сергій Олександрович був долучений до справи у якості представника відповідача та отримав доступ до електронної справи №947/1965/25 в системі «Електронний суд».
Згодом, 14 листопада 2025 року представник відповідача ознайомився з матеріалами справи та отримав заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 року по справі №947/1965/25.
З даною заявою відповідач до суду звернувся 25.11.2025 року.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення особі права на доступ до суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає наявними підстави для поновлення заявникові - ОСОБА_1 процесуального строку на звернення до суду з даною заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 10.03.2025 року по цивільній справі №947/11965/25.
Щодо перегляду заочного рішення суду.
Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.
Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що:
- відповідач не з'явився в судове засідання,
- не повідомив про причини неявки,
- не подав відзив з поважних причин,
- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Оглянувши матеріали цивільної справи №947/1965/25, судом встановлено, що відповідачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до положень статті 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема:
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Частиною 6 статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вказаних приписів процесуального законодавства, судом по справі №947/1965/25 було отримано відповідь з відділу адресно-довідкового бюро ГУДМС України в Одеській області, у відповідності до якої встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак 21.10.2024 року знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
За наслідком викладеного, повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання здійснювалось шляхом надання оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Одночасно, судом під час розгляду справи здійснювалось повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судової повістки, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками до неї за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , однак уся поштова кореспонденція, яка була скерована для вручення відповідачу, була повернута до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до матеріалів справи, за час перебування справи в провадженні суду, відповідачем судова кореспонденція скерована по справі №947/1965/25 за адресою його останнього зареєстрованого місця проживання не отримувалась, яка в свою чергу була повернута до суду з підстав відсутності адресата за місцем проживання.
Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Отже, приймаючи відсутність інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , а також враховуючи останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача в Київському районі міста Одеси, суд доходить до висновку, що відповідач - ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення розгляду справи №947/1965/25 повідомлявся належним чином і вважається повідомленим про розгляд справи у відповідності до положень статті 128 ЦПК України належним чином, однак, у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, про причини неявки до судового засідання суд не повідомляв.
Крім того, суд зазначає, що усі доводи заявника у заяві зводяться до того, що представник відповідача надає свою оцінку вже наявним у справі доказам. Будь-яких доказів в спростування викладених позивачем доводам і наданих ним доказів, на підставі яких ухвалено заочне рішення, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано.
На підставі вищевикладеного в сукупності, суд вважає посилання ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду безпідставними та необґрунтованими.
З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин відзиву на позовну заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 10 березня 2025 року по цивільній справі №947/1965/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є необґрунтованою, за наслідком чого підлягає залишенню без задоволення.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для вчинення процесуальної дії на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 10 березня 2025 року по цивільній справі №947/1965/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 10 березня 2025 року по цивільній справі №947/1965/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та може бути оскаржена разом з судовим рішенням по цій справі.
Головуючий Л. В. Калініченко