Справа № 734/2916/25 Головуючий у 1 інстанції Іванюк Т.І.
Провадження № 33/4823/991/25
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
11 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кушнеренка Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 20 червня 2025 року, о 13 год. 45 хв., на а/д М01 97 км, у с. Кіпті, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Кушнеренко Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. Посилається на те, що ОСОБА_1 безпідставно був зупинений працівниками поліції. Апелянт зазначає, що процедура проходження огляду ОСОБА_1 була порушена, оскільки останній не мав будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду. В обґрунтування скарги посилається на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, сам бажав пройти огляд у найближчому медичному закладі та на відео з бодікамери не було зафіксовано відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 пішов до туалету, і ця дія була розцінена поліцейськими як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Коли ОСОБА_1 повернувся і сказав, що згоден пройти огляд, йому повідомили, що протокол вже складений. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у закладі охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 367566 від 20.06.2025, ОСОБА_1 , 20 червня 2025 року, о 13 год. 45 хв., у селі Кіпті, дорога М01, 97 км, керував транспортним засобом Mercedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.9).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та спілкування з водієм, виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп'яніння, так як у нього були звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, про що йому було повідомлено. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 заперечив вживання наркотичних засобів та попросився до туалету, заявивши, що до лікаря не поїде. При цьому, працівник поліції роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та його права і обов'язки. Після того, як ОСОБА_1 сходив до туалету, він разом з поліцейськими пішов до приміщення поста. Останній просив, щоб не складали протокол до приїзду його керівництва та адвоката. Після до поста прибули знайомі ОСОБА_1 , у присутності яких він на пропозицію пройти огляд вказував на безпідставність пропозиції та покинув приміщення поста. Після цього поліцейський склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП, який потім оголосив останньому.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Сторона захисту наголошує, що у поліцейських не було підстав вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, посилаючись на відсутність ознак наркотичного сп'яніння.
Водночас, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п. 4 названої Інструкції.
Поліцейські, з огляду на виявлення передбачених п. 4 Розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджується як змістом протоколу, так і даними з відеофайлів, мали підстави пропонувати останньому пройти огляд.
Більше того, поліцейський фактично виявляє ознаки стану наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак наркотичного сп'яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані наркотичного сп'яніння.
Згідно з пунктом 12 вказаної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу І цієї ж Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як убачається з матеріалів справи, працівники поліції діяли відповідно до вимог закону та після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння запропонували останньому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я, проте він відмовився.
Крім того, на відеозаписі не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 ні під час відмови останнього від проходження огляду, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Будь-яких інших доказів тиску на ОСОБА_1 працівниками поліції апелянт не надав, тому такі доводи необхідно оцінювати критично.
Те, що ОСОБА_1 заперечував факт вживання ним наркотичних засобів, не звільняло його від обов'язку пройти медичний огляд на спростування підозр поліцейських чи їх підтвердження.
Проаналізувавши даний відеозапис, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, не заслуговує на увагу, оскільки поведінка водія свідчить про протилежне, а саме про те, що він будь-яким чином намагався уникнути огляду, а потім категорично відмовився від його проведення.
Посилання захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби.
Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Кушнеренка Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний