Номер провадження: 11-сс/819/140/25 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/17278/25 Доповідач ОСОБА_2
10.12.2025 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження №12025231030002489 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21.11.2025, якою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17.01.2026 включно.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за таких обставин.
14.11.2025 близько 17.30 години, ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку №4, що розташований за адресою: м. Херсон, пров. Джанкойський, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині, під час раптово виниклого конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взявши до рук дерев'яну дошку, наніс останньому не менше 4х ударів в район голови, чим спричинив ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя та здоров'я, внаслідок чого спричинив смерть потерпілого ОСОБА_9 .
За викладених обставин, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що обраний запобіжний захід є занадто суворим.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, добровільно з'явився до працівників поліції, допомагає слідству у розкритті кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Також вказує, що підозрюваний має постійне місце проживання, є інвалідом, доглядає важкохвору матір.
Вказує, що підозрюваний не намагатиметься переховуватися від досудового слідства та суду, сприятиме слідству, оскільки особисто зацікавлений в тому, щоб воно якнайшвидше закінчилося.
Крім того зазначає, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.
Вважає, що органом досудового слідства не доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, при цьому викладені факти вказують на те, що суд дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі врахував всі обставини справи.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21.11.2025, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 21.00 до 06.00 години.
Клопотання підозрюваного ОСОБА_8 про його обов'язкову участь в апеляційному розгляді до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, позицію захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною, кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно матеріалів провадження, СВ Відділу поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025231030002489 від 15.11.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
19.11.2025 о 13.28 год. слідчим СВ Відділу поліції № 1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області на підставі ст.208, 615 КПК України затримано ОСОБА_8 .
20.11.2025 слідчим СВ Відділу поліції № 1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, §57).
На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду, а саме:
- повідомленням на лінію «102», яке зафіксоване у рапорті від 15.11.2025, про виявлення трупу ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду місця події від 15.11.2025, в ході якого на перехресті вул.26 Східної та вул. Джанкойської, тобто в районі, де виявлено труп потерпілого ОСОБА_9 було виявлено плями речовини бурого кольору, схожу на кров змив речовини;
- протоколом огляду місця події від 15.11.2025, в ході якого в приміщенні ДСУ «Херсонське обласне бюро СМЕ» оглянуто евакуйований труп ОСОБА_9 , на якому виявлено тілесні ушкодження в районі голови;
- довідкою виданою лікарем судово-медичним експертом ДСУ «Херсонське обласне бюро СМЕ» ОСОБА_10 , відповідно до якої смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок забоїв головного мозку, закритої внутрішньо-черепної травми;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.11.2025, відповідно до якого 15.11.2025 о 14.20, свідок подзвонив підозрюваному ОСОБА_8 та запитав, чи ввечері 14.11.2025 ОСОБА_12 був у гостях в підозрюваного. На вказане запитання ОСОБА_8 відповів, що був;
- протоколом допиту ОСОБА_13 , яка вказує, що 14.11.2025, близько о 09.00 год., коли ОСОБА_13 подзвонила ОСОБА_9 на мобільний телефон, останній перебував в компанії чоловіків. Крім того остання зазначає ОСОБА_14 , як особу, яка в стані алкогольного сп'яніння, має «запальний» характер, та застосовував насильство відносно своєї матері;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від підозрюваного ОСОБА_8 , відповідно до якого 19.11.2025 підозрюваний прийшов до Відділу поліції №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області та заявив, що він 14.11.2025 в період часу з 17.30 год. до 17.45, знаходячись біля воріт буд. АДРЕСА_1 , в ході конфлікту з ОСОБА_9 наніс останньому палицею по голові, та на наступний день від ОСОБА_15 дізнався, що ОСОБА_9 помер;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 , який повідомив, що він 14.11.2025 ввечері, знаходячись за своїм місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 відпочивав разом з потерпілим ОСОБА_9 , в ході чого вживали алкогольні напої. Під час відпочинку між потерпілим ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_8 виник словесний конфлікт та підозрюваний почав виганяти ОСОБА_9 з місця мешкання;
- пред'явленням особи для впізнання за фотознімками від 19.11.2025 в ході якого ОСОБА_8 впізнав потерпілого ОСОБА_9 , як особу, якій він наніс тілесні ушкодження;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного від 19.11.2025, в ході якого ОСОБА_8 відтворив обставини злочину та механізм нанесення удару;
- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
Зазначені докази у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Доводи захисника про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та визнаних наявними слідчим суддею, апеляційний суд вважає безпідставними.
Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, тому позбавлені обґрунтованих підстав доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов'язковою доведеність вчинення особою активних дій.
Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.
Так, у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду.
Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а саме передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , є безпідставними.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Підстави для скасування чи зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, раніше не судимий, неодружений, офіційно непрацевлаштований, з середньою освітою, підозру визнав, обставини вчинення кримінального правопорушення заперечив, пояснивши, що вчинив такі дії через те, що потерпілий його ображав, однак, не мав наміру вчинити вбивство, а також враховуючи те, що кримінальне правопорушення було вчинене із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, підозра обґрунтована вагомими доказам, що дає достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватись від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки ОСОБА_8 обізнаний про тяжкість покарання за вказаний злочин, а саме безальтернативне позбавлення волі на строк до 15 років та з метою уникнення покарання може переховуватись від суду.
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування.
Зокрема, згідно ст.178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Зокрема це підтверджується втечею підозрюваного з місця події, а також відсутністю міцних соціальних зв'язків та місця роботи.
Тяжкість кримінального покарання може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрюваний у разі необрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи обрання йому запобіжного заходу, який належним чином не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків, зможе за необхідності переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_8 може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється, що передбачено п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Про це може свідчити те, що ОСОБА_8 у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу матиме сприятливі умови для подальшого вчинення кримінальних правопорушень.
Зокрема, ОСОБА_8 , згідно показаній потерпілої, вчиняв насильство відносно своєї матерів. Девіантна поведінка підозрюваного, яка залишена без достатнього покарання за попередні вчинки створила всі умови для вчинення вище описаного злочину, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не створить достатньо умов для стримування підозрюваного від інших кримінальних правопорушень (злочинів), та знаходження на волі підозрюваного ставить під загрозу публічну безпеку та порядок в прифронтовому населеному пункті.
Крім того, ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків чи потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Свідки та потерпілий у кримінальному провадженні проживають в одному населеному пункті із підозрюваним, йому відоме їх місце проживання та вони є знайомими між собою, та у разі перебування підозрюваного на волі, останній матиме реальну можливість здійснити вплив на свідків та потерпілого з метою спотворення відомостей, які останні надали у своїх свідченнях органу досудового розслідування. Крім того, місце знаходження свідків у активній зоні бойових дій є перешкодою для забезпечення їх прав (у т.ч. захисту від протиправних дій підозрюваного) органами державної влади.
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_8 чи зацікавлених осіб в його інтересах на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
За таких обставин, обґрунтованим є застосовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах, що виключають небезпечну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
А тому доводи апелянта про недоведеність обставин, з якими закон пов'язує застосування щодо підозрюваної особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які, на думку сторони захисту, призвели до порушення конституційних прав підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає безпідставними.
Дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , зокрема, які зазначені в апеляційній скарзі захисника, були відомі слідчому судді на час розгляду клопотання слідчого та враховані при ухваленні відповідного процесуального рішення.
За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що обрання саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 є необхідним та достатнім для запобіганню існуючим ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки, що в свою чергу, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, вказує на неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 про можливість звільнення підозрюваного з-під варти є безпідставними.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому оголошено про підозру ОСОБА_8 , дані про його особу, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчим суддею правильно обраний такий запобіжний захід.
На цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Виходячи з наведеного вище, слідчим суддею ухвалено рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ.
Інші обставини, якими апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги, були відомі слідчому судді при ухваленні оскаржуваної ухвали і саме з урахуванням них та інших обставин кримінального провадження було ухвалено відповідне рішення.
Отже, слідчий суддя врахував всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, та у відповідності до положень даної норми ухвалив обґрунтоване та законне рішення, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_16 ОСОБА_4