Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4872/25
09.12.2025 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Левка Т.Ю.,
секретар судового засідання - Онисько С.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Пилип Мілена Андріївна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є спадкоємцем по смерті своєї прабаби (по материнській лінії) ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту покійна не залишила. Позивач як правнучка є спадкоємцем за законом п'ятої черги. Відповідач (дочка спадкодавця, баба позивача) як спадкоємець вищої (першої) черги спадщину не прийняла. Місцем відкриття спадщини є с.Холмовець, Берегівського району. Покійній прабабі позивача на праві приватної власності належало наступне нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,3800 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2121286200:05:002:0041, на території Чорнотисівської сільської ради. Позивач звернулася за прийняттям спадщини до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А. Однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті прабаби віднайти оригінали документованих матеріалів, які посвідчують належність майнових прав спадкодавцю, не вдалося. Відповідач у свою чергу категорично заперечує перебування у її розпорядженні документів такого характеру. Таким чином через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду із даним позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.
Сторони та третя особа у підготовче засідання не з'явилися, належним чином, своєчасно повідомлені про день, час та місце проведення підготовчого засідання
Законний представник позивача ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Продан О.В. подали суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 подала через канцелярію суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у її відсутність, вимоги позивача визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.
Третя особа приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А. поадал до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання нею позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла прабабуся позивача по материнській лінії - ОСОБА_4 , останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_2 .
За час свого життя прабабуся позивача заповіт не залишила.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на наступне нерухоме майно:
1)житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , на який відсутні правовстановлюючі документи та який рахується за спадкодавцем згідно довідки виконавчого комітету Пийтерфолвівської сільської ради від 19.06.2025 року №200;
2)земельна ділянка площею 1,3800 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2121286200:05:002:0041, на території Чорнотисівської сільської ради, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК №041455 від 28.10.2004 року.
Крім позивача, спадкоємця за законом п'ятої черги, спадкоємцем за законом першої черги є дочка спадкодавця, відповідач по справі ОСОБА_1 , яка на спадщину не претендує, що стверджується її заявою від 09.12.2025.
Згідно положень ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст.1269 ЦК України особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. За таких обставин позивач звернулася за прийняттям спадщини до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А., яка 13.03.2024 завела спадкову справу за № 72132023. Однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила.
Таким чином позивач не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
Відповідно до ч.2 ст 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено. Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 05.08.2025 року №625 цей об'єкт нерухомості будівництвом завершений, правовстановлюючі документи не оформлено, згідно довідки виконавчого комітету Пийтерфолвівської сільської ради від 19.06.2025 року №200 рахується за покійним спадкодавцем ОСОБА_4 .
Згідно положень п.2 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. Відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1220, 1222, 1265, 1270, 1274 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 у порядку спадкування за законом право власності на:
1) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ;
2) земельну ділянку площею 1,3800 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2121286200:05:002:0041, на території Чорнотисівської сільської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. Ю. Левко