Єд. унік. № 243/9809/25
Провадження № 2/243/2228/2025
(заочне)
08 грудня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Соловйової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2917806, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності. Клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складала 3400 грн.
Вищевказаний договір було підписано в електронному вигляді шляхом одноразового ідентифікатора.
ТОВ свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконав.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 13850,54 грн., та складається із заборгованості за тілом кредиту - 3400 грн.; заборгованості за процентами - 10450,54 грн.
10.08.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» уклали договір факторингу №ККЛУ-10082023. Згідно вищевказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2917806 від 09.02.2022 року.
Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2917806 від 09.02.2022 року в загальному розмірі 13850,54 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000 грн.
Представник позивача, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника товариства, проти заочного розгляду не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, яка не заперечувала проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем реєстрації відповідача копію рішення суду для відома.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив фактичні данні та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 09 лютого 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2917806, за умовами якого товариство надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3400 грн, строком на 360 днів, періодичність сплати відсотків кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка - 1,99%, знижена - 0,01%.
Вищевказаний договір укладено шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору (п.9.7 договору).
До вищевказаного договору додано паспорт споживчого кредиту, додаток до споживчого кредиту, довідку про ідентифікацію, лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР», з якого вбачається, що останні перерахували відповідачу 09.02.2022 10:10:21 3400 грн..
10 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №ККЛУ-10082023. Згідно вищевказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2917806 від 09.02.2022 року.
До вказаного договору факторингу долучено витяг з реєстру боржників, де значиться відповідач по справі, ОСОБА_1 , акт-приймання передачі реєстру боржників та платіжну інструкцію (плату за відступлення права вимоги).
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов'язання по кредитному договору в повному обсязі та надало ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі. Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання неналежним чином не виконав, позику та проценти за користування кредитними ресурсами у відповідності до умов договорів та графіку платежів не сплатив.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з наявними в матеріалах справами доказами, а саме: розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 станом на 10.08.2023 року має перед позивачем заборгованість, яка дорівнює 13850,54 грн., та складається із заборгованості за тілом кредиту - 3400 грн.; заборгованості за процентами - 10450,54 грн.
Вказаний розрахунок суд вважає правильним, оскільки протилежне відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. ст. 512, 514, 516 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди на то боржника.
На підставі ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
На підставі наявного в матеріалах справи договору факторингу, право грошової вимоги, строк зобов'язань за якими настав або виникне в майбутньому, до третіх осіб-боржників, перелік яких, підстави виникнення права грошової вимоги та її сума сформованих в Реєстрах боржників, зокрема, й до ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «Кредит-Капітал».
ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до правовстановлюючих документів зареєстровані та належать до фінансових установ, окрім того ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як фактор, у відповідності до законодавства має право здійснювати операції з факторингу.
З матеріалів справи вбачається, що договір був укладений між ТОВ «Лінеура-Україна» та ОСОБА_1 у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України. При цьому, на виконання приписів ч. 1 ст. 638 ЦК України, сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відтак, оскільки вищевказаний договір про надання коштів у позику/кредит та договір факторингу не були визнані у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, то в силу положень Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642, 1077 ЦК України ці правочини є правомірними, чинними та обов'язковими для виконання, що у відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України не спростовано відповідачем жодними доказами.
В той же час, відповідачем будь-яких заперечень та доказів стосовно відсутності боргу, його погашення або незгоди з розрахунком суми заборгованості суду не надано.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, керуючись ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., сплата якого підтверджується доданим до матеріалів справи платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 24175 від 14.10.2025 року.
Окрім того, позивачем понесені витрати на правничу допомогу у сумі 8000 грн., що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, актом надання послуг (правової (правничої) допомоги) № 178 від 08.10.2025 року та детальним описом наданих послуг до акту.
З урахуванням задоволення позовних вимог витрати позивача, які співмірні зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням також ненадходження від відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, підлягають також стягненню з відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. ст. 6, 11, 204, 205, 207, 514, 526, 610, 612, 626, 627, 629, 638, 639, 642, 1046-1056-1, 1077, 1079 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, 274, 280-286, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором №2917806 від 09.02.2022 року в загальному розмірі 13850,54 грн. (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 54 коп.), судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень).
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 11 грудня 2025 року.
Суддя О.О. Соловйова