Справа № 127/25412/25
Провадження № 2/127/5478/25
04.12.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючої судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1849636 від 13.03.2021 року у розмірі 13 838,12 грн., з яких: 4 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 338,12 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач на підставі Договору факторингу № 2610 від 26.10.2021 року та Договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року є новим кредитором за вказаним електронним кредитним договором, за якими у ОСОБА_1 виникла заборгованість.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ), а також ухвалу було надіслано на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (доставлено до електронної скриньки 10.09.2025 року 16:04:05), однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін до суду подано не було, поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2025 року було також витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» інформацію: чи належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) картковий рахунок № НОМЕР_2 ; надати виписку по картковому рахунку №НОМЕР_2 за період з 13.03.2021 року до 16.03.2021 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
13.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_2 було укладено електронний Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1849636, який був підписаний ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором м k3OLYYQee6.
У подальшому ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».
Згідно з п. 2 Договору сума позики складає 4500 грн., строк позики - 30 днів (дата надання позики - 13.03.2021 року, дата повернення позики - 12.04.2021 року), тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка - 1,99%/день.
Відповідно до п. 11 Договору, номер електронного платіжного засобу Позичальника - НОМЕР_2 .
Щодо тіла кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 заборгованість по тілу кредиту не сплачувалася, тому підлягає стягненню тіло кредиту у розмірі 4500 грн.; отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 15.07.2025 року № КД-000037095/ТНПП та платіжною інструкцією № 51abac5b-dbd8-4448-8cf8-d13226af00b0 від 13.03.2021 року.
Крім того, згідно з повідомленням АТ «Державний ощадний банк України» від 16.09.2025 року № 46/1211/119160/2025/БТ у установі АТ «Ощадбанк» на ім'я відповідача емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_3 .
Щодо процентів за користування кредитом та ст. 625 ЦК України.
З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за процентами за користування кредитом складає 9 338,12 грн.
Однак, проценти за користування кредитом були нараховані за період як в межах строку кредитування (30 днів - до 12.04.2021 року), так після закінчення такого строку.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Однак, позовні вимоги про стягнення процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» не заявлялися, однак останнє не позбавлене можливості скористатися таким правом у майбутньому.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, проценти за користування кредитом становлять 2 686,50 грн. (4500 грн. * 1,99% * 30 днів), а не 9 338,12 грн. як заявлено позивачем.
Щодо правонаступництва.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1849636 від 13.03.2021 року.
03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1849636 від 13.03.2021 року.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1849636 від 13.03.2021 року у розмірі 7 186,50 грн., з яких 4500 грн. - тіло кредиту, 2 686,50 грн. - проценти за користування кредитом.
Крім того, відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1259,65 грн. та 1820 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 52%).
Керуючись ст. 13, 81, 137, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629,1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1849636 від 13.03.2021 року у розмірі 7 186,50 грн. (сім тисяч сто вісімдесят шість гривень 50 копійок), з яких 4500 грн. - тіло кредиту, 2 686,50 грн. - проценти за користування кредитом.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1259,65 грн. та 1820 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, офіс 204; код ЄДРПОУ 43311346)
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )