Справа № 127/37882/25
Провадження 2/127/8950/25
08 грудня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННИЦЯ-МЛИН», Вінницької міської ради про визнання недійсним додатку до рішення органу міського самоврядування, визнання недійсним договору оренди, витребування майна,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Путілін Є.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННИЦЯ-МЛИН», Вінницької міської ради про визнання недійсним додатку до рішення органу міського самоврядування, визнання недійсним договору оренди, витребування майна.
Предметом позову є нерухоме майно - башта Рожновського №6 (водонапірна вежа), розташована у м. Вінниці по вул. Турбівське шосе, 6 км (нова адреса - АДРЕСА_1 ), яке, на переконання позивача, незаконно вибуло з його володіння шляхом зміни адреси та подальшою реєстрацією за ТОВ «Вінниця Млин», а також земельна ділянка, передана відповідачу в оренду на підставі рішення Вінницької міської ради.
У межах позовних вимог позивач просить суд:
- визнати недійсними п. 5.1. додатку №2 до рішення 56 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 25.04.2025 №2872;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0611 га, кадастровий номер 0520681000:01:008:0074, укладений 04.09.2025 між Вінницькою міською радою та ТОВ «Вінниця-Млин»;
- припинити інше речове право (право оренди) відповідача;
- витребувати у ТОВ «Вінниця Млин» з незаконного володіння на користь позивача башту Рожновського №6.
Одночасно з позовною заявою надійшла заява про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на водонапірну вежу №1, розташовану у АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що Згідно з матеріалами справи, спірне нерухоме майно (башта Рожновського №6) фактично вибуло з володіння позивача внаслідок зміни адреси та державної реєстрації за ТОВ «Вінниця Млин». Так само на спірну земельну ділянку зареєстровано право оренди на підставі рішення міської ради, законність якого оспорюється у позові.
Існує реальна загроза, що у період розгляду справи відповідач може:- відчужити або передати третім особам спірну водонапірну вежу;
- змінити чи поділити земельну ділянку;
- здійснити дії, які унеможливлять фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З урахуванням характеру спірних правовідносин, обсягів позовних вимог та зважаючи на те, що право власності відповідача оспорюється повністю, невжиття заходів забезпечення позову створить ризики безповоротної втрати можливості витребування об'єкта та у майбутньому може утруднити виконання рішення суду у справі в разі задоволення судом позову.
Дослідивши заяву та матеріали позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, невжиття яких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Як слідує з матеріалів позовної заяви предметом позову є нерухоме майно - башта Рожновського №6 (водонапірна вежа), розташована у АДРЕСА_2 км (нова адреса - АДРЕСА_1 ), яке, на переконання позивача, незаконно вибуло з його володіння шляхом зміни адреси та подальшою реєстрацією за ТОВ «Вінниця Млин», а також земельна ділянка, передана відповідачу в оренду на підставі рішення Вінницької міської ради.
У межах позовних вимог позивач просить суд визнати недійсними п. 5.1. додатку №2 до рішення 56 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 25.04.2025 №2872; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0611 га, кадастровий номер 0520681000:01:008:0074, укладений 04.09.2025 між Вінницькою міською радою та ТОВ «Вінниця-Млин»; припинити інше речове право (право оренди) відповідача; витребувати у ТОВ «Вінниця Млин» з незаконного володіння на користь позивача башню Рожновського №6.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Такі заходи допускаються як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття їх може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, або забезпечення ефективного захисту чи поновлення порушених прав.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.
Частина 3 ст. 150 ЦПК України встановлює, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови №9 від 22.12.2006 року роз'яснив, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитись: у наявності між сторонами спору; у реальній загрозі невиконання або утруднення виконання майбутнього рішення; у відповідності обраного заходу забезпечення характеру позовних вимог; у наявності причинного зв'язку між невжиттям заходів та ускладненням виконання рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначила, що співмірність забезпечення позову означає баланс між:
1. можливими негативними наслідками застосування заходів;
2. ризиками невиконання або ускладненого виконання рішення суду у разі їх невжиття.
Такі заходи застосовуються лише за наявності очевидної небезпеки порушення прав позивача та необхідності збереження можливості виконання рішення суду.
Згідно з матеріалами справи, спірне нерухоме майно (башта Рожновського №6) фактично вибуло з володіння позивача внаслідок зміни адреси та державної реєстрації за ТОВ «Вінниця Млин». Так само на спірну земельну ділянку зареєстровано право оренди на підставі рішення міської ради, законність якого оспорюється у позові.
Існує реальна загроза, що у період розгляду справи відповідач може:- відчужити або передати третім особам спірну водонапірну вежу;- змінити чи поділити земельну ділянку; - здійснити дії, які унеможливлять фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З урахуванням характеру спірних правовідносин, обсягів позовних вимог та зважаючи на те, що право власності відповідача оспорюється повністю, невжиття заходів забезпечення позову створить ризики безповоротної втрати можливості витребування об'єкта та зробить неможливим реальне виконання рішення.
Зв'язок між заходом забезпечення (накладення арешту на нерухоме майно та заборона вчинення реєстраційних дій) і предметом позову є прямим, очевидним та пропорційним заявленим вимогам. Застосування таких заходів не спричиняє для відповідача надмірного тягаря, не позбавляє його права користування майном, але унеможливлює його відчуження чи зміну правового статусу.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, будь-яке обмеження права власності має відповідати принципу справедливої рівноваги («справедливої пропорційності») між інтересами суспільства та індивідуальними правами. ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» (1982), «Новоселецький проти України» (2003), «Федоренко проти України» (2006) підкреслює необхідність пропорційності втручання.
Накладення арешту на майно у цьому випадку: є тимчасовим заходом, не позбавляє відповідача можливості використання майна, спрямоване на захист права, яке оспорюється, є єдиним способом збереження предмета спору до вирішення справи по суті.
Тому баланс інтересів дотримано.
Позивач є власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Турбівське шосе, 6 км, на частину якого може бути звернуто стягнення в межах вартості спірного майна у разі відшкодування можливих збитків, що повністю відповідає вимогам ст. 154 ЦПК України щодо зустрічного забезпечення.
Враховуючи викладене, наявність спору щодо права власності на нерухоме майно, реальні ризики відчуження або зміни правового статусу спірного об'єкта, а також необхідність забезпечення можливості реального виконання рішення суду, існують підстави для застосування заходів забезпечення позову у вигляді:
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При цьому, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд вирішує лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішує матеріально-правові вимоги.
Відповідно до частини першої та другої ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 149, 151-154, 258-261 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННИЦЯ-МЛИН», Вінницької міської ради про визнання недійсним додатку до рішення органу міського самоврядування, визнання недійсним договору оренди, витребування майна, шляхом накладення арешту на водонапірну вежу №1, розташовану у АДРЕСА_1 .
Копію ухвали суду для виконання надіслати Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місце знаходження: вулиця Соборна, 15-а, Вінниця) та сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: