Справа153/1855/25
Провадження2/153/701/25-ц
"11" грудня 2025 р. м.Ямпіль
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Сарафімовської Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1855/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором №4176263 в розмірі 31550.00 грн. та понесені судові витрати. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 28.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4176263. Відповідно до п.п.1.1. укладання кредитного договору здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки ТОВ правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого ТОВ на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Відповідно до п.п.9.7. Кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта фактором, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім ТОВ в ITC Товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням ТОВ повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. Відповідно до п.п.2.1. Кредитного договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в Особистому кабінеті і яка зазначена в даному п.п. кредитного договору. Згідно з п.п.2.4. Кредитного договору, підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усім умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови Кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила с публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 27.06.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27062024, за яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 27.06.2024 до договору факторингу №27062024 від 27.06.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 31550.00 грн., з яких 6000.00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1836.00 грн. сума заборгованості за відсотками; 25550.00 грн. сума заборгованості за процентами. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодних платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем, а саме з 27.06.2024 не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Вказані обставини змушують звернутися до суду з цим позовом.
19 листопада 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.
Сторони у судове засідання не з'явилися, так як не викликалися, лише повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням №R067041828770, яке повернулося із відміткою «вручено особисто 25.11.2025».
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: заява представника позивача (а.с.3 на зворотній стороні) про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без його участі, а також не заперечує проти заочного розгляду справи.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.48-50), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із копії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4176263 від 28.11.2023, таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформаційного повідомлення та паспорту споживчого кредиту (а.с.6-19) судом встановлено, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 6000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надано на строк 360 днів.
Із копії інформації вих.№3000-0107 від 01.07.2024 (а.с.20) судом встановлено, що на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 28.11.2023 18:21:17 перерахувало 6000,00 грн. кредитних коштів.
Із копії розрахунку за договором №4176263 від 28.11.2023 (а.с.21-23) судом встановлено, що станом на 27.06.2024 заборгованість за Договором не погашена, залишок заборгованості складає 31550.00 грн.
Із копії договору факторингу №27062024 від 27.06.2024, Акті прийому передачі реєстру боржників та платіжної інструкції №345 від 02.07.2024 (а.с.24-28) судом встановлено, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, за яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у Акті прийому передачі реєстру боржників.
Із копії Реєстру боржників договору факторингу №27062024 від 27.06.2024 (а.с.29) судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» боржника ОСОБА_1 , який має заборгованість у сумі 31550.00 грн. за договором №4176263.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачеві надано грошові кошти (кредити) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов'язання не виконав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1ст.1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно дост.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно дост.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно дост.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно дост.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Порядок укладення електронного договору визначений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи з ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.
Матеріали справи містять он-лайн платіж, в якому зазначено про те, що тіло кредиту за договором від 28.11.2023 складає 6000 грн., а також є підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів на платіжну картку клієнта (а.с.20).
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.
Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 6000 грн. 28 листопада 2023 року.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц
Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту на загальну суму 31550.00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №141854 від 24.10.2025, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 3028 гривень, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача понесених судових витрат по оплаті судового збору у сумі 3028 гривень.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,247,258,259,263,264, 265,268,274, 275,279 ЦПК України і на підставі ст.ст.15,16,526,527,530,533,610,612,623,625,631,1048-1050,1051,1052,1054,1055 1056,1056-1 ЦК України,ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014 адреса: 01032, місто Київ вулиця Симона Петлюри,30, IBAN НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Кредитним договором №4176263 у сумі 31550 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 3028 грн., а всього 34578 (тридцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. В. Гаврилюк