Справа № 930/1406/25
Провадження № 2/930/858/25
07.11.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області в складі:
головуючого-судді - Науменка С.М.,
секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.
розглянувши в порядку загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу №930/1406/25 за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом , -
Позивач ОСОБА_1 , звернулась в суд з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , яка поживала та була зареєстрована в с. Велика Бушинка Немирівського району Вінницької області.
Після смерті баби ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне її на день смерті майно.
Спадкоємцями за законом майна її покійної баби ОСОБА_2 на день її смерті являлася її мати ОСОБА_3 , яка в порядку визначеному ст.ст. 549, 554 ЦК УРСР (норми що діяла на час виникнення правовідносин - відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ) прийняла спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована в с. Велика Бушинка Немирівського району Вінницької області.
Після смерті матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне їй на день смерті майно.
ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом першої черги, звернулась у встановлений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
В ході оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 її стало відомо, що її мати прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , у тому числі на земельну частку пай, право на яку належало ОСОБА_2 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН №037418 від 2 червня 1997 року виданого на підставі рішення Немирівської РДА № 128 від 23 травня 1997 року, площею 2.95 в умовних кадастрових гектарах.
Однак її мати ОСОБА_3 не встигла оформити право власності на вище вказану земельну частку пай.
Відповідно до ст. 1265 Цивільного Кодексу України вона має право на спадкування майна, а також майнових прав що належало її покійній матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у тому числі на земельну частку пай, право на яку належало (її покійній бабі) ОСОБА_2 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН № 037418 від 2 червня 1997 року виданого на підставі рішення Немирівської РДА № 128 від 23 травня 1997 року, площею 2.95 в умовних кадастрових гектарах.
Під час звернення до нотаріальної контори Немирівського нотаріального округу з метою оформлення спадщини нотаріус повідомив її, що не зможе видати її свідоцтво про право на спадщину тому, що у неї відсутній правовстановлюючий документ, а саме оригінал сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН № 037418 від 2 червня 1997 року виданого на підставі рішення Немирівської РДА № 128 від 23 травня 1997 року, площею 2.95 в умовних кадастрових гектарах на ім'я ОСОБА_2 .
У зв'язку з цим нотаріус запропонувала їй звернутися до суду із позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай).
В підготовче судове засідання позивач не з'явилась, направила до суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Немирівської міської ради в підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника міської ради, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами , відповідно до вимог ст.ст. 191 ч.2, 247 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована в с. Велика Бушинка Немирівського району Вінницької області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована в с. Велика Бушинка Немирівського району Вінницької області.
Згідно довідки № 460 від 21.07.2020 року, виданої виконкомом Великобушинецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка постійно проживала в селі Велик аБушинка Немирівського району Вінницької області по вулиці Миру і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилося спадкове майно, яке складається із сертифіката на право на земельну частку /пай/ серія ВН № 037418 розміром 2,96 га вид. Немирівською районною державною адміністрацією 02 червня 1997 року ( а.с. 14).
Після смерті баби ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) засвідчену сертифікатом серії ВН № 037418 від 2 червня 1997 року виданого на підставі рішення Немирівської РДА № 128 від 23 травня 1997 року, площею 2.95 в умовних кадастрових гектарах на ОСОБА_2 , який успадкувала після ОСОБА_1 .
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до пункту 1Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно ст. 3 цього Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) "підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.
Згідно положення ст. 3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред'явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).
Також, відповідно з статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись статтями12,13,76-81,141,206,258259,265,268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.09.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельну частку (пай) засвідчену сертифікатом серії ВН № 037418 від 2 червня 1997 року виданого на підставі рішення Немирівської РДА № 128 від 23 травня 1997 року, площею 2.95 в умовних кадастрових гектарах на ім'я ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Немирівського
районного суду: С.М.Науменко