Крижопільський районний суд Вінницької області
2/134/814/2025
Справа № 134/1927/25
Іменем України
10 грудня 2025 року селище Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Лабай О.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Крижопільської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
До Крижопільського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Крижопільської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених статтях 175, 177 ЦПК України.
Згідно пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо себе так і у відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Частиною 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. (ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України).
Так, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Крім того, як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Згідно приписів ч. 4 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Отже, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Таким чином, позивачу необхідно на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право) надати суду саме постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
При цьому, заявнику на виконання вимог ухвали, необхідно усунути вказані недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Крижопільської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя