133/4365/25
3/133/3036/25
Іменем України
11.12.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали провадження про адміністративне правопорушення, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмельницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, який за реєстровий та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 170541 від 13.11.2025 року, ОСОБА_1 , 09.10.2025 року, о 22 год. 10 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницька обл., м. Козятин, вул. Грушевського 46, висловлювалася нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 13.11.2025 року, о 22 год. 10 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , відбулася суперечка з працівниками поліції, підчас якої він висловлювався нецензурною лайкою, однак громадський порядок та спокій громадян не порушував, вину свою у скоєному правопорушенні не визнає.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.
Відповідно до статті 9 ч. 1 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Диспозицією статті 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об'єктивної сторони хуліганство, характеризується порушенням громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства, усвідомлює, що її дії протиправні. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зневажливому ставленні до загальноприйнятих норм моралі та пристойності.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.
З системного аналізу діючого законодавства вбачається, що суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року № 10 дійшов висновку про те, що судам, необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства.
Так, згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Тому, суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 170541 від 13.11.2025 року, ОСОБА_1 , 09.10.2025 року, о 22 год. 10 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницька обл., м. Козятин, вул. Грушевського 46, висловлювалася нецензурною лайкою в громадському місці, і хоча в протоколі про адміністративне правопорушення міститься зазначення про порушення такими діями порядку та спокою громадян, фактичні матеріали провадження, додані до протоколу про адміністративне правопорушення таких доказів не містять, а лише констатують факт висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву.
Таким чином, відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження порушення громадського порядку та спокою громадянином ОСОБА_1 .
Разом з тим, судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, тобто нецензурно лаявся в громадських місцях, образливо чіплявся до громадян та вчиняв інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, у суду відсутні підстави зробити беззаперечний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та Одрей Едвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), в якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 10, 122-4, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 173 КУпАП - закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.А. Дурач