Справа №638/9954/25 Головуючий 1 інстанції: Зінченко О.В.
Провадження №33/818/1181/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
10 грудня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю секретаря Цебро Д.С.,
- особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
- захисника Пасічника Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника Пасічника Т.В. на постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 10 червня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 18 травня 2025 року о 00-54 год. ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України у м.Харкові по вул.23 Серпня біля будинку №5, керував електросамокатом «Like Bike Solo 780», в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки проводився у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер 6280», результат 1,78 проміле.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Пасічник Т.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 електросамокатом «Like Bike Solo 780». Вказав, що електросамокат «Like Bike Solo 780»не є механічним транспортним засобом, оскільки потужність його двигуна - 1 кВт. Зазначив, що працівники поліції не надали при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу ОСОБА_1 сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку; не залучали свідків. Наголосив, що рапорт інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Бурди Ю.М.не є безперечним доказом по справі. Вважає, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки не містять відображення цілісної картини події і обстановки.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Пасічник Т.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
-даними протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№333884 від 18 травня 2025 року;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-висновком газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», згідно якого результат огляду ОСОБА_1 - 1,78 проміле;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Бурди Ю.М.
-даними відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.
Доводи захисника Пасічника Т.В. про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 електросамокатом «Like Bike Solo 780», спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксованорух транспортного засобу та зупинка електросамокату, яким керував ОСОБА_1 ( диск «рух», відеозапис 333884.mp4, диск АЛ 4632 ЕПР1 333884, відеозапис export-kauyr.mp4).
Посилання в апеляційній скарзіна те, що електросамокат «Like Bike Solo 780» не є механічним транспортним засобом, оскільки потужність його двигуна - 1 кВт, позбавленні підстав.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Транспортний засіб - пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
З практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вбачається, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначеного випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.
Згідно змісту постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22, якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Аналіз наведених термінів свідчить про те, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати так: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електросамокат, і в вузькому механічний транспортний засіб.
У Правилах дорожнього руху України відсутнє визначення «електросамокат», разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що «електросамокат» відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення осіб, зокрема самого водія чи його вантажу та є повноправним учасником дорожнього руху, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою.
Зважаючи на те, що
ОСОБА_1 використовував «електросамокат», як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог Правил дорожнього руху України.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування безпосередньо транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є водій транспортного засобу.
Тобто, в КУпАП є поняття транспортний засіб, а не саме механічний транспортний засіб.
Таким чином, електросамокат «Like Bike Solo 780» з двигуном потужністю 1 кВт є транспортним засобом, а ОСОБА_1 суб'єктом адмінстратвиного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження захисника Пасічника Т.В. про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони не містять цілісної картини події і обстановки, є безпідставними.
Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов'язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд зазначає, що виходячи з приписів ч.2 ст.266 КУпАП якщо під час проведення огляду особи поліцейський застосовує технічний засіб відеозапису, залучення свідків не є обов'язковим.
Тому доводи апеляційної скарги сторони захисту про порушення ст.266 КУпАП позбавленні підґрунтя.
Доводи апеляційної скарги захисника Пасічника Т.В. про те, що рапорт інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Бурди Ю.М.не є доказом по справі, є необґрунтованими.
Відповідно до постанови Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 травня 2024 року рапорт, складений уповноваженою особою за встановленою формою, містить у собі необхідні реквізити та інформацію, яка посвідчує певні події та факти, долучається до протоколу про адміністративне правопорушення як основний доказ вчинення особою адміністративного правопорушення.
Крім того, рапорт інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Бурди Ю.М. не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.
Посилання в апеляційній скарзіна ненадання працівниками поліції сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку, є невмотивованими, оскільки надані відеозаписи з місця події не містять даних про вимоги ОСОБА_1 надати йому відповідні сертифікат та свідоцтво.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Апеляційний суд зауважує, що провадження в справах про адміністративне правопорушення регламентуються не КАС України, як помилково зазначала сторона захисту в апеляційній скарзі, а КУпАП.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Пасічника Т.В. залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 10 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня