Єдиний унікальний номер 725/5194/25
Номер провадження 2/725/1636/25
01.12.2025 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:
головуючого судді Стоцька Л. А.
при секретарі судового засідання Соболевській А.В.
позивача ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача Заставного Ю.
розглянувши у відкритому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , від імені якого діє представник ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», ОСОБА_7 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців із вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.12.2024 року близько о 13:30 ОСОБА_4 , рухаючись на автомобілі Mitsubishi Colt, державний номер НОМЕР_1 , провулком Складський у м. Чернівці, у бік вулиці Головна м. Чернівці, відчув удар у праву частину Mitsubishi, що допустив ОСОБА_7 , який, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GL 500, державний номер НОМЕР_2 , та рухаючись заднім ходом, виїхав з паркувального майданчика напроти супермаркету «Torba», що знаходиться за адресою пров. Складський, 1, м. Чернівці, на проїзну частину, внаслідок чого допустив зіткнення Mercedes з Mitsubishi, яке належить ОСОБА_6 , дружині Позивача, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Автомобіль Mercedes-Benz GL 500 належить ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Цивільно-правову відповідальність Позивача на момент ДТП було застраховано приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна», що підтверджується полісом № EP.225037772, що був чинним на момент ДТП.
Цивільно-правову відповідальність Відповідача № 2 на момент ДТП було застраховано приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», що підтверджується полісом № EP.225241795, що був чинним на момент ДТП.
Відповідач № 2 беззаперечно визнав свою вину в ДТП, внаслідок чого Позивач та Відповідач № 2 на місці ДТП склали Електронний європротокол від 25.12.2024 № CA1B5EBC2E372. У зв'язку з тим, що внаслідок ДТП автомобіль Mitsubishi зазнав значних механічних пошкоджень, 25.12.2024 Позивач звернувся до Відповідача № 1 засобами телефонного зв'язку та повідомив про всі обставини ДТП та відповідно до наданих Відповідачем № 1 інструкцій, Позивач надіслав Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 25.12.2024 разом з відповідними додатками.
31.12.2024 Відповідач № 1 склав Акт огляду транспортного засобу від 31.12.2024, який було підписано Позивачем.
Далі, 10.01.2025 Позивач надіслав з Електронної пошти Позивача на Електронну пошту Відповідача № 1 Вимогу від 10.01.2025 року, у якій вимагав в Відповідача № 1 ознайомити Позивача з порядком обчислення страхового відшкодування та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди Mitsubishi у результаті ДТП шляхом надіслання відповідних документів на Електронну пошту Позивача. Вимогу першу було отримано Відповідачем № 1, який фактично відмовив Позивачу у наданні відповідної інформації та документів, проте запропонував Позивачу звернутися до будь-якого представництва Відповідача № 1 з метою особистого ознайомлення з розрахунком відповідного страхового відшкодування.
20.01.2025 ОСОБА_9 , начальник центру врегулювання Відповідача № 1, ознайомила Позивача з Ремонтною калькуляцією від 31.12.2024 № 24- 1227010 у приміщенні представництва Відповідача № 1 у м. Чернівці. Після цього Відповідач № 1 запропонував Позивачу страхове відшкодування у сумі 21 106 грн. 06 коп., з урахуванням того, що вартість ремонту Mitsubishi за Ремонтною калькуляцією становить 24 306 (двадцять чотири тисячі триста шість) грн 06 коп., а розмір франшизи, визначений у Полісі, становить 3 200 грн. Позивач не погодився з вказаною пропозицією, оскільки вказаної суми було недостатньо для здійснення ремонту Mitsubishi. У відповідь на цю відмову Відповідач № 1 запропонував Позивачу звернутися до фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 , який є авторизованим СТО - партнером Відповідача № 1, для визначення реальної вартості ремонту Mitsubishi.
20.01.2025 Волощук здійснив огляд Mitsubishi, оцінив вартість його ремонту та видав Позивачу Замовлення на ремонт автомобіля Mitsubishi держ номер НОМЕР_1 від 20.01.2025, згідно з яким вартість такого ремонту становить 49 965 грн.
Водночас, на початку лютого 2025 року Представниця зателефонувала Позивачу та повідомила, що Відповідач № 1 не готовий виплатити Позивачу страхове відшкодування у сумі, передбаченої Замовленням, проте готовий збільшити страхове відшкодування до приблизно 28 000 грн. Позивач знов не погодився з вказаною пропозицією, оскільки вказаної суми також було недостатньо для здійснення ремонту Mitsubishi. Зважаючи на те, що станом на 06.02.2025 з дня ДТП пройшло вже півтора місяця, а Позивач так й не отримав від Відповідача № 1 жодної адекватної пропозиції щодо розміру страхового відшкодування, Позивач замовив у Чернівецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України проведення відповідної судової транспортнотоварознавчої експертизи.
Відповідно до Висновку експерта від 11.02.2025 № СЕ-19/126-25/2156-АВ вартість відновлювального ремонту становить 70 655 грн 94 коп.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 44 913 грн 76 коп.
У подальшому, 15.02.2025, Позивач надіслав з Електронної пошти Позивача на Електронну пошту Відповідача № 1 Заяву про страхове відшкодування від 15.02.2025 року. Із Заяви вбачається, що Позивач просив в Відповідача № 1: відшкодувати Позивачу заподіяну шкоду, пов'язану з пошкодженням внаслідок ДТП Mitsubishi, у сумі 44 913 грн 76 коп. та витрати на проведення Експертизи у сумі 4 775 гривень.
Проте, 07.04.2025 Представниця надіслала Повідомлення, з якого вбачається, що Відповідач № 1 просив Позивача надати документ, що підтверджує право Позивача отримувати страхове відшкодування за Mitsubishi, оскільки, без цього документу Відповідач № 1 не має можливості прийняти рішення щодо виплати страхового відшкодування.
Вказував, що враховуючи те, що на момент ДТП саме Позивач керував Mitsubishi, то саме Позивач має право вимагати відшкодування шкоди, завданої Позивачу та Mitsubishi внаслідок ДТП.
18.04.2025 Позивачем було отримано від Відповідача № 1 страхове відшкодування у сумі 38 586 грн 84 коп.
Враховуючи це, Позивач вважає, що внаслідок ДТП й неправомірних рішень та дій Відповідача № 1 Позивач зазнав матеріальної та моральної шкод, відповідних збитків, через що з Відповідача № 2 має бути стягнено на користь Позивача матеріальну шкоду, заподіяну Позивачу внаслідок ДТП, Франшизу та моральну шкоду, а з Відповідача № 1 - збитки, яких зазнав Позивач внаслідок неправомірних рішень та дій Відповідача № 1,.
Окрім того, зазначив, що різниця між фактичним розміром завданої Відповідачем № 2 внаслідок ДТП шкоди Позивачу і страховим відшкодуванням, отриманим Позивачем від Відповідача № 1, становить 32 069 грн 10 коп., що підлягає стягненню з Відповідача № 2. Щодо стягнення з Відповідача № 2 Франшизи, зазначив, що з Листа вбачається, зокрема, що розмір ОСОБА_11 згідно з Полісом становить 3 200 грн, та станом на дату подання цього позову Відповідачем № 2 не компенсовано Позивачу суму Франшизи. Таким чином, з Відповідача № 2 має бути стягнено на користь Позивача суму Франшизи, що становить 3 200 грн.
Також, вказував, що Відповідачем № 2 заподіяно Позивачу й моральну шкоду, що виразилася у душевних стражданнях, складностях побутового характеру, пережитих внаслідок допущеного Відповідачем № 2 ДТП, оскільки внаслідок ДТП був порушений нормальний спосіб життя всієї родини Позивача, з'явилися незручності, пов'язані зі зміною звичного розпорядку дня, довелося відкласти заплановані поїздки. І все це сталося напередодні пологів в дружини Позивача, ОСОБА_6 , які, на щастя, успішно відбулися 29.12.2024, не зважаючи на ДТП. Крім того, Відповідач № 2 відмовився компенсувати Позивачу навіть Франшизу, що, власне, й стало однією з причин подання Позивачем цього позову. Таким чином, Позивач вважає, що заподіяна йому Відповідачем № 2 моральна шкода буде компенсована лише у випадку сплати Відповідачем № 2 на користь Позивача компенсації у грошовому еквіваленті у сумі 10 000 (десяти тисяч) грн. Щодо стягнення з Відповідача № 1 збитків, яких зазнав Позивач внаслідок неправомірних рішень та дій Відповідача № 1.
Окрім того, неправомірні рішення та дії Відповідача № 1 призвели до того, що Позивач був змушений понести витрати на Експертизу для відновлення свого порушеного права на отримання належного страхового відшкодування внаслідок ДТП, з Відповідача № 1 підлягають стягненню збитки, понесені Позивачем на Експертизу, у сумі 4 775 грн 40 коп.
Просив стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_4 збитки у сумі 4 775 гривень, стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 32 069 грн 10 коп.; стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 франшизу в розмірі 3 200 грн; стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн; стягнути з Відповідача № 1 та Відповідача № 2 всі судові витрати.
У поданому відзиві представник ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заперечувала проти задоволення позову, вказуючи на наступне.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Це підтверджується Постановами Верховного Суду від 12.03.18 р. у справі № 910/5001/17, № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 року. Відповідно до абз.2 п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961- IV від 01.07.2004 р. - якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до п.34.4 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком залучаються їх працівники.
Відповідно до ст. ст. 22, 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, яка визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Для визначення розміру збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля Позивача, страховиком (ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП») було залучено суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_12 .
Згідно Звіту № 47432 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ від 07.03.25 р. ФОП ОСОБА_12 вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля Позивача (відновлювального ремонту даного автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) без ПДВ - становить 41 786,84 грн. Крім того, згідно ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, передбачену договором страхування.
Полісом страхування № EP- 225241795 передбачена франшиза в розмірі 3200 грн. Таким чином розмір страхового відшкодування за пошкодження автомобіля Позивача, що відповідає вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р., становить 38 586, 84 грн. (41 786,84 грн. - 3200 грн.), що й було сплачено Позивачу, чого він не заперечує.
Отже, Відповідачем було сплачено страхове відшкодування в повному обсязі у відповідності до ст. ст. 12, 29, 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р.
Щодо відшкодування витрат на експертизу Позивача, то у відповідності до п.п.34.2, 34.3. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, а страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку, якщо представник страховика (працівник або експерт) не з'явився у строк 10 робочих днів з дня отримання страховиком повідомлення про ДТП, на місце настання страхового випадку та/ або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Однак огляд автомобіля Позивача був проведений представником ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 31.12.2024 року, тобто в межах встановленого законом строку - на 4-й робочий день після ДТП (25.12.24 року) та отримання страховиком повідомлення про ДТП, що підтверджується актом огляду ТЗ від 31.12.2024 року, який підписаний Позивачем.
За таких обставин у Позивача були відсутні передбачені законом підстави самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди згідно п.34.3 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. та на ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" не може покладатися обов'язку відшкодовувати витрати на проведення даної експертизи. Так і згідно п.161 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 р. у справі № 147/66/17: «Велика Палата Верховного Суду висновує, що відсутні підстави для стягнення вартості витрат на проведення оцінки транспортного засобу на користь позивача, оскільки потерпілим не був дотриманий порядок залучення експерта та відшкодування страховиком витрат за проведення такої експертизи, передбачений положеннями пунктів 34.2, 34.3 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Крім того, Висновок експерта Чернівецького НДЕКЦ від 11.02.25 року, виконаний на замовлення Позивача, не використовувся страховиком (ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") при визначенні розміру страхового відшкодування, який був сплачений Позивачу.
Також згідно п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Заяву про страхове відшкодування було подано Позивачем до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 15.02.2025 року, а виплату страхового відшкодування було проведено страховиком і отримано Позивачем 18.04.2025 року, про що зазначено у позовній заяві, тобто у строк передбачений п.36.2 ст.36 Закону (в межах 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування ). Тому доводи Позивача та його представника про нібито затягування з боку страховика виплати страхового відшкодування, що стало причиною замовлення Позивачем висновку експерта, - є безпідставними. Також Відповідачем 1 письмово надавалися відповіді на всі звернення та вимоги Позивача з посиланнням на відповідні норми спеціального закону, яким регламентується порядок дій страховика. І крім того, копію Звіту № 47432 від 07.03.25 р. ФОП ОСОБА_12 до суду надано саме стороною Позивача з позовною заявою. Тому доводи сторони Позивача про неправомірність рішень і дій Відповідача 1 та ненадання йому копії Звіту № 47432 від 07.03.25 р. ФОП ОСОБА_12 - є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У поданій відповіді на відзив позивач зазначив, що Відповідач зазначає, що для визначення розміру збитку, заподіяного пошкодженням Mitsubishi, Відповідачем було залучено суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_12 , однак, вказаним суб'єктом складено Звіт № 47432 проте, коли саме та чому Відповідачем було залучено вказаного суб'єкта для здійснення відповідної оцінки вартості (розміру) збитків не вказано. Тобто лише Відповідач знає коли саме та чому Відповідачем було залучено вказаного суб'єкта, оскільки Звіт № 47432 не містить інформації про те, на підставі якого документу цю оцінку було замовлено Відповідачем, та коли її було дійсно замовлено Відповідачем та коли розпочато цим суб'єктом. Окрім того, вказували, що у Позивача наявні лише непрямі докази того, що оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням Mitsubishi, у результаті якої було складено Звіт № 47432, було замовлено Відповідачем лише після отримання від Позивача Висновку, оскільки Відповідач 18.04.2025 вперше послався на Звіт № 47432 у своїх документах.
Також, Відповідач констатує, що відповідний огляд Mitsubishi проведено ним у межах встановленого Законом строку. І вже далі, робить висновок, що в Позивача були відсутні передбачені законом підстави самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди та на Відповідача не може покладатися обов'язок відшкодовувати витрати на проведення Експертизи. Відповідач зазначає, що виплату страхового відшкодування Позивачу було проведено Відповідачем у межах 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування та робить висновок, що доводи Позивача про затягування з боку Відповідача виплати страхового відшкодування, що стало причиною замовлення Позивачем Висновку, є безпідставними. З цим висновком Відповідача не можна погодитися, оскільки під «затягував процес виплати страхового відшкодування» Позивач мав на увазі не лише проведення Відповідачем безпосередньо виплати страхового відшкодування Позивачу, але й невід'ємну частину цього процесу - визначення розміру збитків. Саме з визначенням розміру збитків зволікав Відповідач, що й зумовило звернення Позивача до Чернівецького НДЕКЦ для визначення розміру збитків.
У поданому відзиві представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_13 , зазначив, що 25.12.2024 близько 13:30 год. у м. Чернівці сталася ДТП за участю автомобіля Mitsubishi Colt, яким керував Позивач, та автомобіля Mercedes-Benz GL 500, яким керував Відповідач 2. Так, рухаючись заднім ходом автомобіль Відповідача 2 виїхав з паркувального майданчика та допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi. Внаслідок ДТП автомобіль Mitsubishi отримав механічні пошкодження. Згідно Акта огляду трансопртного засобу від 31.12.2024р. складеного представником Відповідача 1 ОСОБА_14 , що підписаний Позивачем без зауважень, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Mitsubishi Colt, д.н.з. НОМЕР_1 отримав наступні пошкодження: 1) пошкоджена права частина т.з.; 2) пошкоджено ЛФП переднього бамперу, розламані кріплення, підкладка; 3) передні двері -пошкодження ЛФП, царапина; 4) пошкоджено ЛФП - задні праві двері (скол); 5) пошкоджено задня частина кузова - ЛФП, царапина; 6) пошкоджено ЛФП переднього правого крила, царапина.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача 2 перед третіми особами була застрахована, що підтверджується полісом № ЕР.225241795, виданим ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», тобто Відповідач 2 виконав свої зобов'язання, що передбачені статтею 21 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .
Ліміт відповідальності Відповідача 2 згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-225241795 становить, зокрема, за шкоду заподіяну майну суму 160 000,00 грн. Отже, вважаємо, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування, сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В даному випадку саме Відповідач 1 повинен здійснити виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі і на умовах, що передбачені договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV. Умовами вищезгаданого договору страхування була визначена франшиза в розмірі 3200,00 грн. За таких умов ліміт відповідальності Відповідача 2 обмежений сумою цієї франшизи. Як слідує зі змісту позовної заяви та визнається самим Позивачем, останній отримав страхове відшкодування від Відповідача 1 в розмірі 38 586,84 грн. При цьому Відповідач 1 визначив суму матеріального збитку в розмірі 41786,84 грн. відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.03.2025 № 47432 (копію додано) (далі - Звіт № 47432). Також сам Позивач підтверджує, що огляд його транспортного засобу був проведений представником Відповідача 1 саме 31.12.2024 року, тобто в межах встановленого Законом десятиденного строку, що підтверджується актом огляду ТЗ від 31.12.2024 року, який підписаний Позивачем (копію додано до позовної заяви ). При цьому жодних заперечень чи зауважень до даного акту зі сторони Позивача не надано. Для визначення розміру збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля Позивача, Відповідачем 1 було залучено суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_12 . Згідно Звіту № 47432 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ від 07.03.25 р. ФОП ОСОБА_12 вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля Позивача (відновлювального ремонту даного автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) без ПДВ - становить 41 786,84 грн. (копію надано з позовною заявою). Пункт 34.2 статті 34 Закону визначає, в імперативному порядку, один випадок коли потерпіла особа має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, а саме, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Таким чином вважаємо, висновок експерта від 11.02.2025 №СЕ-19/126- 25/2156-АВ отриманий з порушенням порядку встановленого п. 34.4. Закону й не може вважатися допустимим доказом у даній справі. Разом з тим, цей висновок експерта від 11.02.2025 №СЕ-19/126-25/2156-АВ не містить повідомлення, що цей висновок підготовлено для подання до суду.
Крім того, згаданий висновок експерта датований 11.02.2025, тобто написаний після спливу півтора місяці від моменту ДТП, що ставить під сумнів його правдивість та відсутність на транспортному засобі на той момент інших пошкоджень на тих же деталях кузова, що могли виникнути внаслідок його експлуатації Позивачем. До того ж описаний експертом характер пошкоджень транспортного засобу Позивача відрізняється від того, що був описаний раніше представником Відповідача 1 в Акті огляду транспортного засобу від 31.12.2024р., зокрема, експерт зазначає про наявність інших пошкоджень, ніж ті, що були на момент огляду транспортного засобу, а саме: диск переднього правого колеса (фарбування зовнішньої поверхні), потертість сидінь та оббивки салону (зображення 1.1.-1.24). Однак очевидно, що зазначені пошкодження не мають ніякого відношення до події ДТП, проте були враховані експертом при проведені розрахунку матеріального збитку, тому такий розрахунок не може прийматися до уваги, так як не має безпосереднього відношення до події ДТП, що сталася 25.12.2024р.
Згідно п. 36. 2 ст. 36 Закону, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного, відповідно до законодавства, податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Позивачем не було до суду доказів оплати проведеного ремонту транспортного засобу у особи, яка є платником ПДВ, у зв'язку з чим у страховика не виникають обов'язки по відшкодуванню позивачу 20 % від заявленої суми.
Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди - відмовити повністю.
У поданій відповіді на відзив представник позивача не погодилась із доводами викладеними у відзиві представником відповідача ОСОБА_7 , вказуючи на те, що висновки і твердження відповідача не є повними, об'єктивними та є помилковими.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, та просила їх задовольнити в повному обсязі, суду пояснила, що внаслідок ДТП позивачу завдана матеріальна та моральна шкода.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» в судове засідання не з'явився.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, з підстав викладених у відзиві.
Третя особа Плачінта Т. в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суддя встановив наступне.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Судом встановлено, що 25.12.2024 року близько о 13:30 ОСОБА_4 , рухаючись на автомобілі Mitsubishi Colt, державний номер НОМЕР_1 , провулком Складський у м. Чернівці, у бік вулиці Головна м. Чернівці, відчув удар у праву частину Mitsubishi, що допустив ОСОБА_7 , який, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GL 500, державний номер НОМЕР_2 , та рухаючись заднім ходом, виїхав з паркувального майданчика напроти супермаркету «Torba», що знаходиться за адресою пров. Складський, 1, м. Чернівці, на проїзну частину, внаслідок чого допустив зіткнення Mercedes з Mitsubishi, яке належить ОСОБА_6 , дружині Позивача, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Автомобіль Mercedes-Benz GL 500 належить ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Цивільно-правову відповідальність Позивача на момент ДТП було застраховано приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна», що підтверджується полісом № EP.225037772, що був чинним на момент ДТП.
Цивільно-правову відповідальність Відповідача № 2 на момент ДТП було застраховано приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», що підтверджується полісом № EP.225241795, що був чинним на момент ДТП.
Для визначення розміру збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля Позивача, страховиком ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було залучено суб»єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_12 . Згідно Звіту № 47432 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ від 07.03.25 р. ФОП ОСОБА_12 вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля Позивача відновлювального ремонту даного автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) без ПДВ - становить 41 786,84 грн.
Полісом страхування № EP- 225241795 передбачена франшиза в розмірі 3200 грн. Таким чином розмір страхового відшкодування за пошкодження автомобіля Позивача, що відповідає вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р., становить 38 586, 84 грн. (41 786,84 грн. - 3200 грн.), що й було сплачено Позивачу.
З приводу стягнення з ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» збитків у сумі 4 775, 40 гривень на оплату експерта за проведену позивачем судову транспортно -товарознавчу експертизу суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ДТП мало місце 25.12.2024 року. 25.12.2024 Позивач звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» засобами телефонного зв'язку та повідомив про всі обставини ДТП та відповідно до наданих Відповідачем № 1 інструкцій, Позивач надіслав Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 25.12.2024 разом з відповідними додатками (а.с.21 -34).
Огляд автомобіля Позивача був проведений представником ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 31.12.2024 року, тобто в межах встановленого законом строку - на 4-й робочий день після ДТП та отримання страховиком повідомлення про ДТП, що підтверджується актом огляду ТЗ від 31.12.2024 року, який підписаний Позивачем (а.с.35-36)
Позивач звернувся до експертів Чернівецького НДЕКЦ МВС України для проведення судової транспортно -товарознавчої експертизи.
Відповідно до Висновку експерта від 11.02.2025 № СЕ-19/126-25/2156-АВ вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 44 913 грн 76 коп. (а.с.83-100).
Відповідно до п.п. 34.2, 34.3. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, а страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку, якщо представник страховика (працівник або експерт) не з'явився у строк 10 робочих днів з дня отримання страховиком повідомлення про ДТП, на місце настання страхового випадку та/ або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №301/1075/15-ц дійшов висновку, що якщо страхова компанія у передбачений законом строк направила свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, то особа, якій заподіяно збитки (позивач) не набуває правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру шкоди.
Отже, враховуючи положення ст. 34 Закону та правові висновки Верховного Суду, та враховуючи, що страховик вчасно направив свого представника для визначення розміру збитків, то у позивача були відсутні підстави для залучення експерта та проведення експертизи у Чернівецькому НДЕКЦ МВС України.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині цієї позовної вимоги.
Щодо стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_7 , заподіяної позивачу внаслідок ДТП, суд зазначає наступне.
Позивач вказує, що з Висновку експерта вбачається, що вартість відновлювального ремонту Mitsubishi становить 70 655 грн 94 коп. Водночас, Позивачем було отримано від Відповідача № 1 страхове відшкодування, що становить 38 586 грн 84 коп. Таким чином, різниця між фактичним розміром завданої Відповідачем № 2 внаслідок ДТП шкоди Позивачу і страховим відшкодуванням, отриманим Позивачем від ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», становить 32 069 грн 10 коп., що підлягає стягненню з Відповідача № 2.
Однак, суд звертає увагу, що відповідно до цього ж Висновку експерта від 11.02.2025 № СЕ-19/126-25/2156-АВ вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 44 913 грн 76 коп. (а.с.83-100).
Відповідно до Звіту №47432 від 07.03.2025 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля на день ДТП становить 45 809, 20 грн. (а.с.116-120).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 перед третіми особами була застрахована, що підтверджується полісом № ЕР.225241795, виданим ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Ліміт відповідальності ОСОБА_7 згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-225241795 становить, зокрема, за шкоду заподіяну майну суму 160 000,00 грн.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» можливе лише за умови, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Так у Постанові ВП ВСУ від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 провадження 14-95 цс20 суд зазначив, що у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV). Відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).
В даному випадку саме ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» повинен здійснити виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі і на умовах, що передбачені договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .
Відповідач ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» визначив суму матеріального збитку в розмірі 41786,84 грн. відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.03.2025 № 47432 та Позивач отримав страхове відшкодування від Відповідача 1 в розмірі 38 586,84 грн.
Згідно Акта огляду трансопртного засобу від 31.12.2024р. складеного представником Відповідача 1 ОСОБА_14 , що підписаний Позивачем без зауважень, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Mitsubishi Colt, д.н.з. НОМЕР_1 отримав наступні пошкодження: 1) пошкоджена права частина т.з.; 2) пошкоджено ЛФП переднього бамперу, розламані кріплення, підкладка; 3) передні двері -пошкодження ЛФП, царапина; 4) пошкоджено ЛФП - задні праві двері (скол); 5) пошкоджено задня частина кузова - ЛФП, царапина; 6) пошкоджено ЛФП переднього правого крила, царапина, що не заперечувалось позивачем, оскільки Акт огляду підписаний позивачем, зауважень чи інших доповнень немає (а.с.35-36).
Однак, у наданому Висновку експерта від 11.02.2025 року зазначено про наявність інших пошкоджень, ніж ті, що були на момент огляду транспортного засобу, а саме: диск переднього правого колеса (фарбування зовнішньої поверхні), потертість сидінь та оббивки салону (зображення 1.1.-1.24), експертиза проведена через півтора місяці від моменту ДТП, що ставить під сумнів відсутність на транспортному засобі на той момент огляду інших пошкоджень , які могли виникнути внаслідок його експлуатації Позивачем.
Відповідно до роз'яснень у п. 14 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено (Витяг із роз'яснень, що має відношення до предмету даного спору): «Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).»
Експерт при визначенні розміру збитку бере до уваги вартість відновлювального ремонту, однак у вартість відновлювального ремонту завжди закладається 20% ПДВ.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Ставка податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту193.1 статті 193 Податкового кодексу України). Тобто, вартість ремонту автомобіля із врахуванням податку на додану вартість виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником податку на додану вартість.
Проте, згідно п.36.2 ст.36 Закону, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного, відповідно до законодавства, податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Позивачем не було до суду доказів оплати проведеного ремонту транспортного засобу у особи, яка є платником ПДВ, у зв'язку з чим у страховика не виникають обов'язки по відшкодуванню позивачу 20% від заявленої суми.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустими доказами, те, що із ОСОБА_7 підлягає стягнеення матеріальна шкода у розмірі 32 069 гривень 10 копійок.
З приводу вимоги про стягнення із ОСОБА_7 франшизи, суд дійшов до наступного.
Автомобіль Mercedes-Benz GL 500 належить ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.11).
Листом від 18.04.2025 Відповідач 1 повідомиВ, що розмір франшизи згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів складає 3200,00 грн.
За заявою ОСОБА_15 ПрАТ «СК «УНІКА» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 87586,84 грн., з вирахуванням франшизи 3200,00 грн.
Згідно п.9.1 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Поняття «франшиза» міститься в статті 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР відповідно до якої франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Згідно п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Таким чином, франшиза - це частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку.
Судом встановлено, що розмір франшизи становить 3200,00 грн.
Станом на час розгляду справи відповідач франшизу позивачу не відшкодував.
Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у позивача є повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування непокритої суми франшизи у розмірі 3200 грн 00 коп., а тому позовна вимога підлягає задоволенню.
Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень, суд зазначає таке.
Позивач у позові вказує, що відповідачем ОСОБА_7 завдано моральну шкоду, що виразилася у душевних стражданнях, складностях побутового характеру, пережитих внаслідок допущеного ОСОБА_7 ДТП, оскільки внаслідок ДТП був порушений нормальний спосіб життя всієї родини Позивача, з'явилися незручності, пов'язані зі зміною звичного розпорядку дня, довелося відкласти заплановані поїздки. І все це сталося напередодні пологів в дружини Позивача, ОСОБА_6 , які, на щастя, успішно відбулися 29.12.2024, не зважаючи на ДТП. Крім того, Відповідач № 2 відмовився компенсувати Позивачу навіть Франшизу, що, власне, й стало однією з причин подання Позивачем цього позову. Телефоні розмови з Відповідачем № 2 завершувалися безрезультатно та лише погрозами у бік Позивача та натяками на фізичну розправу, з огляду, як повідомляв Відповідач № 2, на його судимість за розбій. У зв'язку з усім цим Позивач був змушений приділяти багато часу й сил проблемам, пов'язаним з ДТП. Позивач продовжує витрачати сили та час на це й сьогодні - пошук запчастин, майстрів, грошей для ремонту Mitsubishi - все це віднімає дуже багато часу. Сильні переживання викликав також сам факт значного пошкодження Mitsubishi, що до ДТП перебував у відмінному технічному стані. Внаслідок ДТП, допущеного Відповідачем № 2 було пошкоджено передню, задню та всю праву частини Mitsubishi. Таким чином, Позивач вважає, що заподіяна йому Відповідачем № 2 моральна шкода буде компенсована лише у випадку сплати Відповідачем № 2 на користь Позивача компенсації у грошовому еквіваленті у сумі 10 000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(даліПостанова) визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Пунктом 5 Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Відповідно до положень п. 9 Постанови передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12та ст.81 ЦПК України.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 Про судову практику у справах про відшкодування матеріальної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 р. у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., однак суду не надано жодного доказу чи документу на підтвердження обсягу моральних та фізичних страждань, який би відповідав вимогам щодо відшкодування моральної шкоди в зазначеному позивачем розмірі.
Таким чином, в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди слід відмовити.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 76-83, 133, 141, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_4 , від імені якого діє представник ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», ОСОБА_7 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 франшизу в розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягути з ОСОБА_7 на ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 123 (сто двадцять три) гривні 83 (вісімдесят три) копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Стоцька Л. А.