Справа № 758/15795/24
3/758/726/25
Категорія
Київ
06 листопада 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ТОВ «Сервістранс», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 485 Митного кодексу України, -
02.04.2024 до відділу митного оформлення «Ізмаїл» митного поста «Південний» Енергетичної митниці агентом з митного оформлення митного брокера ТОВ «Сервістранс» гр. ОСОБА_1 подано тимчасову митну декларацію типу «ІМ 40 ТФ», якій присвоєно № 24UA903150001148U8 на товар «газойлі-паливо дизельне ULSD 10PPM», вагою 1 000 000 кг, загальною вартістю 910 000 доларів США.Вказана митна декларація подана на підставі договору на експедиторсько-брокерське обслуговування зовнішньоторговельних вантажних перевезень від 09.09.2022 № 09/09-2022Э, укладеного між ТОВ «Континеталь трейд» (Клієнт) та ТОВ «Сервістранс» (Експедитор).Разом з митною декларацією до митного контролю та митного оформлення подано документи, передбачені ст. 335 МК України, а також зовнішньоекономічний договір на постачання та доставку товарів від 12.01.2024 № 4/12.01.2024, укладений між компанією «Bulmarket DM» LTD (7003 Ruse, 100 Tutrakan Blvd, Bulgaria) та ТОВ «Континенталь трейд» (м. Київ, вул. Глибочицька, б. 17-е, н.п. 501), додаткову угоду від 25.03.2024 № 11 до договору на постачання та доставку товарів від 12.01.2024 № 4/12.01.2024 та попередній інвойс (proforma invoice) від 23.03.2024 № Gasoil-4/11 на суму 2 184 000,00 доларів США. Вартість поставленого товару, відповідно до зазначених зовнішньоекономічного договору та додаткової угоди, визначається за формулою.Відповідно до ч. 2 ст. 260 Митного кодексу України 02.04.2024 Енергетичною митницею зазначений товар випущений у заявлений митний режим під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації згідно з вимогами ч. 1 ст. 261 Митного кодексу України.Нормами ч. 5 ст. 261 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.Відповідно до зазначених норм визначений кінцевий строк подання додаткової декларації який становить 01.07.2024 (90 днів з дати випуску товарів) про що зроблений запис у графі D/J тимчасової митної декларації типу «ІМ 40 ТФ» від 02.04.2024 № 24UA903150001148U8.Подана митному органу тимчасова митна декларація підтверджує взяття декларантом зобов'язання подати митному органу додаткову декларацію відповідно до вимог ст. 261 Митного кодексу України.Крім того відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.Згідно з положеннями ч. 5 ст. 266 Митного кодексу України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.04.07.2024 до відділу митного оформлення «Ізмаїл» митного поста «Південний» Енергетичної митниці, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , подано додаткову декларацію типу «ІМ 40 ДТ», якій присвоєно № 24UA903150002827U4, чим порушено на 3 доби вимоги ч. 5 ст. 261 Митного кодексу України, а саме подання додаткової декларації у визначений законом строк до 01.07.2024.Також, за вказаною митною декларацією донараховано до сплати до Державного бюджету України митні платежі, а саме податок на додану вартість у розмірі 147 937,57 грн.Враховуючи те, що вищевказаний товар за тимчасовою декларацією було випущено Енергетичною митницею у заявлений митний режим 02.04.2024, митні платежі, а саме донарахований податок на додану вартість, у розмірі 147 937,57 грн., мали бути сплачені декларантом у строк не пізніше 01.07.2024 (90 днів з дати випуску товарів).Відповідно до ч. 1 ст. 293 Митного кодексу України, якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов'язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.Зобов'язання щодо подання додаткової декларації та сплати митних платежів у строк встановлений законом до 01.07.2024 надав агент з митного оформлення митного брокера ТОВ «Сервістранс» громадянка ОСОБА_1 .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил відповідальність за які передбачена ст. 485 Митного кодексу України, а саме несплата митних платежів у строк, встановлений законом.
До суду ОСОБА_1 не з'явилася, надіслала на адресу суду пояснення, в яких просила закрити справу за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків, вина ОСОБА_1 підтверджена долученими до протоколу документами в повному обсязі.
З огляду на докази, додані до протоколу про порушення митних правил, доводи ОСОБА_1 є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.
Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно зі ст. ст. 10, 11 КУпАП правопорушення визнається вчиненим: 1) умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, 2) з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що керівником ТОВ «Сервістранс» ОСОБА_1 було допущено несплата митних платежів у строк, встановлений законом.
Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як убачається із адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на несплату митних платежів у строк, встановлений законом.
Так Верховний Суд у своїй постанові від 22 травня 2018 року у справі № 359/1615/16-а, вказав, що диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об'єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв'язку з необережністю (недбалістю). Протилежний висновок судів про те, що суб'єктивна сторона даного правопорушення можлива лише у формі умислу, є безпідставним, оскільки особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, вбачається, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому останній підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
Керуючись ст. ст. 465, 485, 527, 529 МК України, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 73 968 грн 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно з ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя О. О. Павленко