Рішення від 10.12.2025 по справі 366/1659/25

Справа № 366/1659/25

Провадження № 2/366/664/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2025 селище Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач) звернулося до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № 03.07.2024-100000524 від 03.07.2024 в частині здійснення повернення наданих коштів, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 8300,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. заборгованість за основним боргом, 3 875,00 грн. заборгованість за процентами, 675,00 грн. заборгованість по комісії, 1 250,00 грн. заборгованість по неустойці.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 було визначено головуючого суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 09.06.2025 відкрито провадження у справі № 366/1659/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Водночас, відповідач ухвалу суду від 09.06.2025 року про відкриття провадження не отримав, оскільки надіслана судом на його адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 03.07.2024-100000524, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (оферти), заявки відповідача, яку підписано одноразовим ідентифікатором Е224.

За умовами даного договору кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 2 500,00 грн. (п. 2 заявки), строком на 124 дні з дати його надання (п. 3 заявки), а позичальник зобов'язався повернути кредит в строк до 03.11.2024 (п. 4 заявки) та сплатити проценти та комісію (пункти 7-12 заявки).

Заповненням заявки позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України. Отже, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Кредитного договору № 03.07.2024-100000524 від 03.07.2024 позивачем перераховано відповідачу 2 500,00 грн. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 03.07.2024-100000524, заборгованість відповідача становить 2 500,00 грн. заборгованість за основним боргом, 3 875,00 грн. заборгованість за процентами, 675,00 грн. заборгованість по комісії, 1 250,00 грн. заборгованість по неустойці.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З копій пропозиції про укладення договору (оферти), заявки відповідача (підписаної одноразовим ідентифікатором Е224), вбачається, що між сторонами, 03.07.2024, укладено Кредитний договір № 03.07.2024-100000524, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2 500,00 грн. строком на 124 дні, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 03.11.2024 та сплатити проценти.

У підписаному відповідачем кредитному договорі № 03.07.2024-100000524 від 03.07.2024 визначена сума кредиту, проценти, комісія, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору.

Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину і у зв'язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти, проценти за користування ними та комісію, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків не надав, доказів про належне виконання умов договору не надав.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги доведеними, а тому, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 03.07.2024-100000524 від 03.07.2024 у розмірі 2 500,00 грн. заборгованості за основним боргом, 3 875,00 грн. заборгованості за процентами, 675,00 грн. заборгованості по комісії.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 250,00 грн. неустойки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Оскільки кредитний договір № 03.07.2024-100000524 був укладений відповідачем 03.07.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка в розмірі 1 250,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 530, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 81, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом, 3 875 (три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості за процентами, 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості по комісії, 2 057 (дві тисячі п'ятдесят сім) грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2025.

Суддя Віталій МОВЧАН

Попередній документ
132497085
Наступний документ
132497087
Інформація про рішення:
№ рішення: 132497086
№ справи: 366/1659/25
Дата рішення: 10.12.2025
Дата публікації: 12.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іванківський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 06.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором