Справа № 366/3639/25
Провадження № 3/366/2157/25
10.12.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1(с-ща Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
І. Суть правопорушення, визнана суддею недоведеною
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967052 від 08.11.2025, по суті правопорушення зазначено таке:
08.11.2025, о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою та кидався в бійку, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ІІ. Позиції осіб, які беруть участь у справі
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання завчасно та належним чином, причин неявки не повідомив і клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, як і не надходило інших документів по суті справи. Враховуючи викладене та положення ст. 268 КУпАП, суддя приходить до висновку про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ІІІ. Оцінка судді
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
ОСОБА_1 в провину ставиться те, що він вчинив дії, що підпадають під ознаки фізичного та психологічного домашнього насильства, що спричинили шкоду психічному та фізичному здоров'ю потерпілої особи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення за ст. 173-2 КУпАП проявляється у настанні наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої особи.
На відміну від попередньої редакції ст. 173-2 КУпАП, яка передбачала імовірність настання згаданих наслідків («внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого», в редакції Закону № 1604-IX), чинна редакція (яка набула чинності з 19.12.2024 на підставі Закону № 3733-IX від 22.05.2024) передбачає обов'язковим наслідком завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої особи.
Однак, відомості про настання наслідків правопорушення у вигляді настання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи зазначені лише у протоколі про адміністративне правопорушення і такі відомості не підтверджуються жодним з доданих до матеріалів справи доказом.
Суддя зазначає, що кожна особа має індивідуальні особливості, які характерні різною реакцією особи на той чи інший прояв стосовно неї дій психологічного характеру зі сторони кривдника, а також у різному сприйняті ситуації в обстановці, в якій кривдник чинить ті чи інші дії (погрози, образи, нецензурне висловлювання тощо). Тобто, не кожні дії, які формально підпадають під ознаки психологічного домашнього насильства можуть мати виключно для всіх потерпілих в такій категорії справ беззаперечним наслідком настання шкоди психічному здоров'ю.
З огляду на специфіку досудового збору доказів у справах за ст. 173-2 КУпАП, зокрема правові можливості збирання доказів на такій стадії уповноваженими особами на складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання від потерпілої особи письмових пояснень стосовно імовірно вчиненого відносно неї домашнього насильства та уточнення в потерпілої під час отримання таких пояснень відомостей про сприйняття особою дій кривдника як таких, що спричинили шкоду психічному або фізичному здоров'ю із описом того, у чому саме проявилась така шкода є досяжним стандартом доказування, у дотриманні якого особи, які складають протокол про адміністративне правопорушення не обмежені.
Тобто в ситуації, коли потерпіла особа надає пояснення стосовно вчинення відносно неї домашнього насильства, працівник поліції може зафіксувати такі пояснення у письмовій формі, зазначивши в них: дії кривдника; відношення до таких дій потерпілої особи; сприйняття потерпілою особою таких дій як настання/не настання шкоди психічному або фізичному здоров'ю; описати, в чому саме проявилось настання такої шкоди.
Однак, зі змісту пояснень потерпілої взагалі не зазначено (навіть формалізовано) про те, що дії ОСОБА_1 спричинили будь-яку шкоду.
Інших доказів, які хоч б опосередковано свідчили про настання шкоди в матеріалах справи немає.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушення за ст. 173-2 КУпАП, яка полягає в настанні наслідків у вигляді завдання шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої особи.
Суддя звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року).
За встановлених обставин справи, суддя приходить до висновку, що склад адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є недоведеним.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
IV. Судовий збір
Питання щодо судового збору суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП, за якою судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Оскільки в цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю, відповідно судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.
Суддя Н.П. Слободян