Справа № 303/8354/25
2/303/3174/25
10грудня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35 669,81 гривень, посилаючись на те, що 23.06.2022 року відповідач приєдналася до умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Акцент-Банк» у зв'язку тим, що за рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 змінено організаційно-правову форму та назву ПАТ «Акцент-Банк» на АТ «Акцент-Банк», про зазначено у п. 1.1 Статуту АТ «Акцент-Банк».
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком Договір. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору.
Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 29.10.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 35 669,81 гривень, яка складається з наступного: 23667,61 грн.- заборгованість за кредитом; 12 002,20 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Також позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.11.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила та не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору. За вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства.
Судом належними доказами встановлено, що 23.06.2022 року відповідач приєдналася до умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки (а.с. 17).
Позивач надав суду текст Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», як такий, з яким нібито ознайомлено споживача банківських послуг ОСОБА_1 . Паспорт споживчого кредиту підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 23.06.2022 року з номера телефону НОМЕР_1 (а.с. 18-19).
Позивач надав суду довідку за картами, за змістом якої ОСОБА_1 відкрито рахунок № … НОМЕР_2 та видано картку: № НОМЕР_4 строком дії до червня 2028 року (а.с. 28).
За змістом довідки за лімітами, клієнту банку ОСОБА_1 на підставі кредитного договору б/н від 23.06.222 за період із 23.06.2022 по 29.10.2025 було встановлено кредитні ліміти (від 5000,00 до 53 000,00 грн) (а.с. 27).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Так, в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 23.06.2022 року не зазначено суми кредиту, строк на який він надається, розмір відсотків за користування кредитними коштами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13.01.2025 у справі №336/6542/21 виснував, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Таким чином, оскільки в підписаній 23.06.2022 року відповідачем анкеті-заяві відсутні обумовлені сторонами умови щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, то наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна форма укладеного із відповідачем кредитного договору.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Крім того, паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», не слід розцінювати як фіксацію волі сторін договору та його змісту. Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України «Про споживче кредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов'язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).
Суд вважає, що застосування в даному випадку висновків, які зробив Верховний Суд у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного від 23.05.2022 у справі №393/126/20 є релевантним до даної справи, оскільки чітко відображають ключові особливості паспорту споживчого кредиту.
Зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Як встановлено вище, підписана відповідачем заява-анкета не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, в тому числі прострочених відсотків за несвоєчасне погашення кредиту та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, не свідчить про те, що сторони обумовили між собою процентні ставки за користування кредитом, штрафи, пеню, тощо.
Так, слід погодитись, що між АТ «А-Банк» та відповідачем дійсно існували певні кредитні правовідносини, оскільки відповідач отримав платіжні картки та користувався такими.
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 23.10.2022 року по 29.10.2025, загальний залишок заборгованості за наданим тілом кредиту становить 23 667,61 гривень (а.с. 13-16).
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 23667,61 гривень.
Відповідно до частини першої ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26.06.2022 року року у розмірі 23 667,61 гривень (двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень шістдесят одну копійку) та судовий збір у розмірі 1607, 30 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент Банк», 49094, м. Дніпро, вул.Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду виготовлено 10 грудня 2025 року.
Головуюча О.В.Гутій