Справа №403/660/25 провадження № 2-н/403/61/25
10 грудня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Кіровоградської філії про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - ТОВ «Газорозподільні мережі України») звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення із боржника ОСОБА_1 на його користь заборгованості за надану послугу з розподілу природного газу, розмір якої станом на 30 вересня 2025 року становить 9112 грн. 66 коп., з яких: 8098 грн. 13 коп. - заборгованість за послугу з розподілу природного газу, 208 грн. 82 коп. - 3% річних та інфляційні втрати - 805 грн. 71 коп..
Дослідивши заяву ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу та додані до неї копії документів на підтвердження обставин, якими заявник обгрунтовує свої вимоги, приходжу до висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у видачі судового наказу про стягнення із боржника заборгованості за послугу розподілу природного газу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно положень п.1 ч.2, ч.3 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.
За змістом пунктів 4, 5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються; перелік доказів, якими заявник обгрунтовує вказані обставини.
До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній формі), за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги (пункти 3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України).
Отже, правила п.п.3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України щодо обов'язкового додавання копії договору, укладеного в письмовій формі, виходячи зі змісту заявлених відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України грошових вимог, а також доказів на їх обгрунтування, спрямовані на забезпечення безспірного характеру наказного провадження, а тому захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Суддею встановлено, що на обгрунтування заявленої вимоги представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» посилається на те, що боржник з 01 січня 2023 року приєдналась до умов Типового договору розподілу природного газу за адресою проживання: АДРЕСА_1 (абонентський рахунок № НОМЕР_1 ), підтверджуючи обсяг природного газу та шляхом повернення оператору ГРМ підписаної заяви-приєднання, однак порушила виконання зобов'язання щодо належного виконання умов договору.
Відповідно до п.4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494, який містить визначення термінів, побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; власник - юридична особа, або фізична особа, або фізична особа - підприємець, яка на законних підставах володіє та користується об'єктом, зокрема газовими мережами або об'єктом газорозподільної системи; контрольне зняття показань засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) - фіксація показань ЗВТ, зокрема лічильника газу, споживача представником оператора газорозподільної системи у відомості про контрольне зняття показань ЗВТ, або акті про контрольне зняття показань ЗВТ, або розрахунковій книжці, абонентській картці обліку газу тощо, які підтверджуються особистим підписом споживача (власника або наймача) об'єкта або уповноваженої ним особи.
За змістом ч.ч.5, 6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Як вбачається зі змісту заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 07 квітня 2023 року, річний плановий об'єм споживання газу за об'єктом - приватним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , визначений: у травні - 33 м.куб., у червні - 39 м.куб., у липні - 27 м.куб., у серпні - 35 м.куб., у вересні - 26 м.куб., у жовтні - 74 м.куб., у листопаді - 238 м.куб. та у грудні - 235 м.куб., що в середньому становить по 88 м.куб. в місяць (707 м.куб / 8 місяців (період з травня по грудень)).
Разом з тим, згідно з розрахунком суми заборгованості за послуги розподілу природного газу ОСОБА_1 за період з травня по грудень 2023 року замовлена потужність (природного газу) була визначена ТОВ «Газорозподільні мережі України» в обсязі по 209,08 м.куб. щомісячно, що суперечить змісту заяви-приєднання, в якій оператор ГРМ та споживач узгодили величини середньомісячного споживання останньою природного газу в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Будь-яких доказів, на підставі яких ТОВ «Газорозподільні мережі України» було визначено саме такий щомісячний обсяг природного газу (209,08 м.куб), виходячи із замовленої споживачем потужності на 2023 рік в розрізі кожного місяця (зокрема, з травня по грудень) та фактичного обсягу спожитого нею природного газу, до заяви про видачу судового наказу додано не було.
Доказів на підтвердження визначеного заявником у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за послуги з розподілу природного газу місячного обсягу річної замовленої потужності на 2024 рік (2290 м.куб. в розмірі кожного місяця по 190,83 м.куб.) та на 2025 рік (759 м.куб., в розрізі кожного місяця по 63,25 м.куб.) до заяви про видачу судового наказу також додано не було.
Крім того, за змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закону), предметом регулювання якого, крім іншого, є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання та розподілу природного газу у житлових будинках, індивідуальним споживачем є фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Нормами ч.3 ст.9 вказаного Закону визначено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Суддею встановлено, що представником ТОВ «Газорозподільні мережі України» у поданій до суду заяві про видачу судового наказу, зазначено про те, що боржник ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 з 01 січня 2023 року.
Разом з тим, як вбачається зі змісту заповненої ОСОБА_2 заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 07 квітня 2023 року, кількість зареєстрованих осіб за об'єктом газопостачання - АДРЕСА_1 , становить 3 осіб. Натомість вимога за заявою про видачу судового наказу заявлена лише до однієї особи - боржника ОСОБА_1 ..
Згідно п.7 ч.1 ст.8 Закону виконавець комунальної послуги (заявник) у разі укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги має право отримувати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Разом з тим, жодних письмових доказів на підтвердження обов'язку боржника ОСОБА_1 одноособово сплачувати послугу з розподілу природного газу, як власника (співвласника) квартири АДРЕСА_2 , або як особи, яка зі згоди власника користується цією квартирою (на підставі договору найму житла) за період з травня 2023 року по вересень 2025 року включно, заявником ТОВ «Газорозподільні мережі України» суду надано не було (зокрема, відсутні відомості про: належність квартири на праві власності споживачу чи іншій особі; кількість осіб, проживаючих у вказаній квартирі; документи, на підставі яких боржнику було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 з надання послуг та ідентифіковано їх споживачем одноособово ОСОБА_1 ).
За встановлених обставин в їх сукупності, з урахуванням не надання заявником ТОВ «Газорозподільні мережі України» письмових доказів, що вказують на правильність та безспірність наданого заявником розрахунку заборгованості, в тому числі і на підтвердження розміру визначеної ним щомісячної замовленої потужності за об'єктом споживача ОСОБА_1 приходжу до висновку про відмову у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.95, 160, 161, 163, 165, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу в загальній сумі 9112 грн. 66 коп. (дев'ять тисяч сто дванадцять гривень шістдесят шість копійок). Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ «Наказне провадження» ЦПК України, після усунення її недоліків. Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. Копію ухвали направити заявнику на адресу, зазначену у заяві про видачу судового наказу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя С.Ю.Атаманова