Справа № 401/2498/25
Провадження № 2-др/401/57/25
05 грудня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.11.2023-100000935 від 12 листопада 2023 року у розмірі 23 301 (двадцять три тисячі триста одна) грн 58 к., з яких: основна сума боргу - 10991 грн 24 к., заборгованість за процентами - 12 310 грн 34 к., стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к. сплаченого судового збору. (а.с. 59-63, 67-68)
25 листопада 2025 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області від представника ТОВ «Споживчий центр» отримано заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09.11.2023-100000935 від 12 листопада 2023 року, в якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн. Заяву мотивовано тим, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2025 року у цивільній справі позов ТОВ «Споживчий центр» задоволено, але не вирішено питання про стягнення судових витрат, які позивач поніс при розгляді справи, а саме витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 6 000,00 грн, у зв'язку з чим просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з наданням позивачу правничої допомоги у розмірі 6 000,00 грн. (а.с. 73-77)
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч.ч. 2-3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.
За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу правову допомогу суду представлено докази, а саме: Договір № 01/25-СЦ від 01 квітня 2025 року, укладений між ТОВ «Споживчий центр» та Адвокатським об'єднанням «ЛЕКС ВЕРІТАС», Звіт про виконану роботу від 10 листопада 2025 року, платіжну інструкцію про оплату правничої допомоги від 20 листопада 2025 року № СЦ00054935 на суму 6 000,00 грн, що включає в себе такі види допомоги:
1) складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів;
2) складання позовної заяви;
3) роздруківка позову, додатків до нього;
4) замовлення сплати судового збору;
5) детальна консультація.
Загальна вартість послуг склала 6 000,00 грн. (а.с. 137-142)
Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на стягненні кредитних коштів, що виникло з правочину, укладеного у електронній формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 6 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.
Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в межах 4 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених адвокатом.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 15, 133, 137, 141, 270, 273 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 к.
У іншій частині заяви відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина