Справа № 344/21637/25
Провадження № 2/344/7006/25
10 грудня 2025 року місто Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за користування часткою у спільному майна та відшкодування втраченої вигоди,-
05 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,про стягнення компенсації за користування часткою у спільному майна та відшкодування втраченої вигоди.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2025 року вказану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В.
Одночасно позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою, в якій просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на складне матеріальне становище.
Суддя, розглянувши матеріали заяви, виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
У частині першій статті 136 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Як вказано у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлений виключний перелік умов, за яких позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 133, 136 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 136 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
За відсутності першорядної підстави для звільнення від сплати судового збору, другорядні підстави (такі як предмет позову) не можуть братися до уваги.
З урахуванням вимог статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.
Позивач у заяві посилається на наявність складного матеріального становища у зв'язку з чим не має можливості сплатити судовий збір.
Проте позивач, крім свідоцтв про народження двох дітей, не надає жодних інших доказів про свій майновий стан, зокрема, таких як довідка про доходи, про склад сім'ї, розмір заборгованості за аліментами, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
За таких обставин суд не вбачає підстав для відстрочення від сплати судового збору та вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 136, 259-260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за користування часткою у спільному майна та відшкодування втраченої вигоди - відмовити у повному обсязі.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мелещенко Л.В.