Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
33/824/5770/2025
м. Київ Справа № 357/11775/25
09 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Малиневського Павла Петровича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 20 листопада 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Малиневський П.П. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2025 рокута закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з'ясуванням обставин справи.
Зазначає, що підставою зупинки транспортного засобу співробітники поліції вказали «рух заднім ходом на перехресті». Проте, як вбачається з відеозаписів, транспортний засіб рухався за перехрестям, поблизу виїздів з прилеглих територій. Жодних доказів наявності у цьому місці перехрестя (схеми руху, дорожніх знаків, паспортів вулиці) матеріали справи не містять.
Вказує на те, що вимога про проходження огляду на стан сп?яніння була похідною від незаконної зупинки.
Також звертає увагу на те, що під час розгляду справи сторона захисту наголошувала на грубому порушенні права скаржника на захист під час складання протоколу. Зокрема, скаржнику не було роз?яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України (право відмовитися давати показання) та ст. 268 КУпАП (право на правову допомогу, ознайомлення з матеріалами, подання клопотань тощо).
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду кореспонденція була доставлена на адресу апелянта захисника ОСОБА_1 адвоката Малиневського Павла Петровича 02 грудня 2025 року.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №388698 складеного старшим лейтенантом поліції Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області Прийомським В.П., 11 липня 2025 року о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, с. Озерна по вул. Кагатна, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 1840LS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «ESCHLER 3SIL 35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей та обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додані: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Рокитнянської ЦРЛ, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 710190, відеозаписи з портативного реєстратора.
Дослідивши вказані докази суд встановив наступне.
З наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 направляється до Рокитнянської ЦРЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння так як у нього виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, почервоніння очей та обличчя. Від огляду водій відмовився.
Зі складеного поліцейським акту огляду на стан алкогольного сп'яніння вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей та обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду за допомогою Алкотестеру Драгер 6810 водій відмовився.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 710190 вбачається, що 11.07.2025 року в с. Озерна, по вул. Перковського 12 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 1840LS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «ESCHLER 3SIL 35», реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснив рух заднім ходом на перехресті. Чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 . Внаслідок чого до ОСОБА_1 вирішено застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 200 грн;
Від підписувпротоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються іншими доказами наявними у матеріалах справи .
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п. 2 Інструкції № 1452/735 та п. 2 Порядку № 1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння, є підставою для притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП.
З долученого до матеріалів справи в якості доказу відеозапису події з портативної камери поліцейського вбачається рух службового автомобіля працівників поліції та зупинка транспортного засобу за допомогою проблизкових маячків червоного та сильного кольору.
На запитання співробітників поліції чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, останній заперечував вживання алкогольних напоїв. (зафіксований час на відео 21:25) Співробітник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що останній погоджується, проте запитує чи будуть свідки. Співробітник поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що ведеться безперервна відеофіксація. (зафіксований час на відео (21:25).
Співробітники поліції роз'яснюють ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя та очей, млява мова. У зв'язку з виявленням ознак, співробітники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (зафіксований час на відео 21:27). Не отримавши відповідь ОСОБА_1 на вимогу пройти огляд, співробітник поліції повторно пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у лікаря нарколога в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився (зафіксований час на відео 21:28).
На запитання співробітників поліції про причину відмови від проходження огляду, ОСОБА_1 відповів "а тому, що ви ніхто". Співробітники поліції повідомили ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що останній погодився (зафіксований час на відео 21:29)
Аналіз вказаних відеозаписів, які були долучені як докази до матеріалів справи, свідчить про те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у запропонований працівником поліції спосіб (на місці зупинки або у медичному закладі) повністю підтверджується встановленими судом першої інстанції обставинами справи про адміністративне правопорушення та знайшов своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом. Така відмова було зафіксована на бодікамеру працівника поліції.
При цьому, суд зауважує, що вимога поліцейського про необхідність проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття. На відеозаписі відображено чітку відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що вимога про проходження огляду на стан сп?яніння була похідною від незаконної зупинки, оскільки підстави зупинки транспортного засобу не можуть впливати на вирішення питання про винність чи не винність особи у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП. Наявність підстав для зупинки транспортного засобу не підлягає доказуванню у ході провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв'язку із тим, що ці обставини не входять до об'єктивної сторони даних адміністративних правопорушень, а тому вказана обставина не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Окрім того, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів того, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 710190 оскаржувалась ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги відносно того, що скаржнику не було роз?яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України (право відмовитися давати показання) та ст. 268 КУпАП (право на правову допомогу, ознайомлення з матеріалами, подання клопотань тощо), суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі доводи не спростовують висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо неповного встановлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи внаслідок неправильної оцінки доказів та ненадання належної оцінки доказам, не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються на наявних у справі доказах та відповідають вимогам закону.
Апеляційний суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою, що обгрунтовано покладено судом першої інстанції в основу постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти у встановленому порядку огляд з метою визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність вини ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного перегляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують. Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є окремим видом відповідальності за порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та є закінченим правопорушенням.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Малиневського П.П.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Малиневського Павла Петровича залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: