Справа № 755/12434/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/16029/2025
03 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Галаган В.І.,-
встановив:
У липні 2025 року КП «Київтеплоенерго» звернулось до суду із названим позовом.
КП «Київтеплоенерго» просило стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість: за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23 900 грн 55 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 3 943 грн 59 коп. та 3 % річних у розмірі 954 грн 71 коп.; за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 27 553 грн 03 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 4 546 грн 25 коп. та 3 % річних у розмірі 1 100 грн 61 коп.; за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 659 грн 64 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 4 696 грн 36 коп. та 3 % річних у розмірі 1 115 грн 91 коп., пеню у розмірі 1 357 грн 69 коп.; за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 32 417 грн 79 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 4 305 грн 06 коп. та 3 % річних у розмірі 1 008 грн 50 коп., пеню у розмірі 1 227 грн 01 коп.; з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 437 грн 35 коп.; з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 1 552 грн 36 коп.; з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 143 грн 64 коп. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі отримують житлово-комунальні послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання, не сплачують кошти за надані послуги, у зв'язку із чим станом на 31 травня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 122 664 грн 34 коп.
На підставі договору № 602-18 від 11 жовтня 2018 року про відступлення права вимоги КП «Київтеплоенерго» прийняло від ПАТ «Київенерго» право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року названий позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 146 920 грн 05 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1 514 грн 00 коп.
Стягнутоз ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1 514 грн 00 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник КП «Київтеплоенерго» в судове засідання не з'явився, про його час і місце повідомлений належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення із відповідачів заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що відповідачі є споживачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року та правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34.
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладений договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.
Обґрунтовуючи поданий позов, КП «Київтеплоенерго» зазначило, що відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 31 травня 2025 року складає 122 664 грн 36 коп.
Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідачів 3 % річних та інфляційні втрати.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.ст. 156, 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Відповідно до ст. ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Згідно ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження позовних вимог КП «Київтеплоенерго» надало: розрахунки заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води; копію договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 602-18; документи, які підтверджують надання послуг.
Звертаючись до суду із позовом КП «Київтеплоенерго» просило стягнути з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.
Так, відповідачі не відмовлялись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення відповідачами на адресу КП «Київтеплоенерго» заперечень щодо договірних умов.
Доказів неотримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої водиза адресою: АДРЕСА_1 відповідачами не надано.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» щодо стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 122 664 грн 36 коп.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено факт неналежного виконання відповідачами зобов'язання щодо сплати за надані позивачем житлово-комунальні послуги, відтак, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інфляційні втрати та 3 % річних.
Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок КП «Київтеплоенерго» щодо заборгованості відповідачів є безпідставним та не відповідає обставинам справи, колегія суддів оцінює критично, оскільки представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказаний розрахунок жодними належними та допустимими доказами не спростовано.
Доводи апеляційної скарги про те, що КП «Київтеплоенерго» проігноровано свій обов'язок щодо щомісячного зняття показників лічильників гарячого водопостачання, який знаходиться у квартирі відповідачів, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно ст. 11 Закону України «Про облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 31 липня 2025 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 09 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко