3 грудня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 31.03.2025, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 у виді 4 роки 1 місяць позбавлення волі і призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_7 05.09.2023, приблизно о 15 годині 10 хвилин, знаходячись по пр. Берестейському, 108/1 у м. Києві, незаконно зберігав при собі, без мети збуту, наркотичний засіб - метадон (фенадон), масою 0,044 г.
При цьому, ОСОБА_7 05.09.2023, у денний час, знаходячись по пр. Берестейському, 104 в м. Києві, зустрівся з невстановленою дізнанням особою, в якої безоплатно незаконно придбав дві таблетки білого кольору, схожі на таблетки, що містять наркотичний засіб, які з метою подальшого особистого вживання сховав до лівої кишені шортів, залишивши на зберігання при собі, без мети збуту, після чого направився у власних справах.
Коли ОСОБА_7 , приблизно о 15 годині 10 хвилин, 05.09.2023 знаходився біля буд. № 108/1 по пр. Берестейський в м. Києві, він був викритий працівниками поліції, яким з лівої кишені шортів добровільно видав для подальшого вилучення дві таблетки білого кольору, масами по 0,50 г кожна.
Згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-23/47391-НЗПРАП від 19.09.2023, в наданих на дослідження таблетках білого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальна маса якого в таблетках становить 0,044 г.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що вирок є занадто суворим, оскільки суд призначив найсуворіший вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст.309 КК України. Звертає увагу, що обвинувачений вину визнав, не оскаржував обставини справи, також відсутні будь-які обставини, що обтяжують покарання. Наголошує, що на підставі ст.71 КК України суд приєднав покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022, не звернувши увагу, що на даний момент ці дії декриміналізовані.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.401, ч.4 ст.405 КПК України участь обвинуваченого у розгляді апеляційної скарги, в якій не порушується питання про погіршення його становища, не є обов'язковою.
З урахуванням того, що в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища обвинуваченого, думки прокурора та захисника, які не заперечували проти проведення апеляційного розгляду без участі обвинуваченого,на підставі положень ч.4 ст.401, ч.4 ст.405 КПК України щодо можливості проведення апеляційного розгляду у разі неприбуття в судове засідання обвинуваченого, з метою дотримання вимог ст.28 КПК України щодо розумності строків апеляційного розгляду, колегією суддів було прийнято рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням характеру і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, суд першої інстанції обґрунтовано обрав йому найсуворіший вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст.309 КК України - обмеження волі.
Разом з тим, з урахуванням відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, а при призначенні остаточного покарання на підставі ст.71 КК України обґрунтовано частково приєднав невідбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для пом'якшення ОСОБА_7 покарання колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги захисника відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду міста Києва від 31.03.2025 щодо ОСОБА_7 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3