1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 26 листопада 2025 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Веймар, ФР Німеччина, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі: прокурора у режимі відеоконференцзв'язку захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшої слідчої СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 28 грудня 2025 року, одночасно визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронного засобу контролю, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді такою, що постановлена з істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Зазначає, що слідчим суддею не з'ясовано питання обґрунтованості повідомлення про підозру.
На думку апеллянта, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні. ОСОБА_6 не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, а тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення сама по собі не може слугувати підтвердженням такого ризику.
Посилається на характеризуючі дані підозрюваного, який має постійне місце проживання, неофіційно працевлаштований, проходить курс лікування.
Вважає, що цілодобовий домашній арешт із носінням засобу електронного контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29 жовтня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12025100040003439, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
30 жовтня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
31 жовтня 2025 року старша слідча СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2025 року клопотання слідчої задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 28 грудня 2025 року, включно. Одночасно визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, його вік та стан здоров'я, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами, які підтверджують, що підозра є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, тяжкість злочину, особу підозрюваного, та наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, слідчим суддею обґрунтовано враховано, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відтак, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлюючи розмір застави для ОСОБА_6 слідчий суддя врахував конкретні обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного, а також те, щоб розмір застави міг у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку. Визначена застава в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн., зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважав за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Доводи апеляційної скарги захисника з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки, наявність існування вказаних ризиків підтверджується матеріалами провадження. Зокрема, судом взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності та офіційно не працевлаштований.
Посилання в апеляційній скарзі на позитивні дані, що характеризують особу підозрюваного,не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження під час розгляду у суді апеляційної інстанції.
Окрім цього, колегією суддів враховано, щоу вказаному кримінальному провадженні обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 21 листопада 2025 року скеровано до суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2025 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Унікальний номер справи 755/21083/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11сс/824/8848/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України