1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 24 листопада 2025 року, апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2025 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Березань Київської області, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у тому АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,
за участі: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 22 грудня 2025 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді,
Зокрема, захисник ОСОБА_5 просила постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вважають оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Захисник ОСОБА_5 зазначає, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, а докази, додані до клопотання не відповідають критеріям належності та допустимості. Зокрема, вказує, що повідомлення про підозру, яке було вручене ОСОБА_7 відрізняється від версії, яка надана слідчому судді.
Посилається на характеризуючі дані підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується, однак слідчим суддею ці дані не з'ясовано.
Окрім цього, слідчим суддею не досліджено можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, не розглянуто заяви про взяття на поруки підозрюваного.
Також, апелянти зазначають, що слідчим суддею застосовано запобіжний захід поза межами строку досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 червня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025110000000502, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
12 жовтня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
13 жовтня 2025 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2025 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного, заслухано думку прокурора та позицію захисників, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, з'ясував, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованимикримінальними правопорушеннямипідтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_7 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя обґрунтовано встановив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу. Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім того, слідчий суддя під час вирішення клопотання, врахував підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, стан здоров'я, майновий та сімейний стан, існуючі ризики та прийшов до висновку про відсутність підстав застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу. Відтак, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Доводи апеляційних скарг про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя вірно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Посилання захисника на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, не переважає можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Твердження апелянта щодо не дослідження суддею можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду. Слідчим суддею встановлено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, одним із яких є взяття на поруки із урахуванням наявних ризиків, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи підозрюваного. Слідчий суддя дотримався вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Доводи захисників про визначення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 поза межами визначених законом строків хоча і заслуговують на увагу, з тих підстав, що повідомлення про підозру вручене 12 жовтня 2025 року, а запобіжний захід застосовано до 22 грудня 2025 року, однак не є безумовною підставою для її скасування як незаконної, оскільки є опискою і підлягає виправленню в порядку ст.379 КПК України.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2025 року, відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний №759/24036/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11-сс/824/8647/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України