15 жовтня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 з доповненнями, захисника ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2023, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.3 ст.357, п.9 ч.2 ст.115 КК України, та призначено йому покарання за:
- ч.1 ст.119 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки;
- п.9 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання за ч.1 ст.119, ч.3 ст.357 КК України на підставі ст.49 КК України.
ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, та виправдано його у зв'язку з недоведеністю, що кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується, були вчинені,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 , який перебував протягом тривалого часу в близьких стосунках з ОСОБА_10 та був знайомим з її дочкою ОСОБА_11 , які проживали в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , неодноразово бував у них в гостях та періодично спілкувався з ними.
Зранку 26 березня 2015 року ОСОБА_6 приїхавши із м. Миколаєва, прибув за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - в квартиру АДРЕСА_4 .
Пробувши у вказаній квартирі приблизно дві години, ОСОБА_6 поїхав у своїх справах, повернувшись у другій половині дня. В подальшому, ОСОБА_6 , будучи запрошеним ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до себе в гості, знаходячись за місцем їх проживання в квартирі за вказаною адресою, проводив час з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вечеряв та спілкувався з ними. У ході спілкування ОСОБА_10 та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої.
26 березня 2015 року приблизно о 23 годині ОСОБА_6 знаходився в одній з кімнат квартири АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_10 , в той час як ОСОБА_11 лягла спати в іншій кімнаті. В ході статевих зносин, з метою задоволення статевої пристрасті ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , за бажанням останньої, вирішили застосувати до неї електричний струм.
26 березня 2015 року приблизно о 23 годині, в той час, коли ОСОБА_10 лежала на ліжку в кімнаті, ОСОБА_6 , знаходячись в одній кімнаті з ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_4 , діючи недбало, не передбачаючи настання смерті ОСОБА_10 від ураження електричним струмом, проте будучи зобов'язаним та маючи можливість передбачити такий наслідок, спираючись на відому інформацію із загальнодоступних мереж про випадки такого застосування електроструму під час статевих зносин, наблизився до ОСОБА_10 , закріпив на зап'ястях правої та лівої руки ОСОБА_10 електричний дріт. Іншу частину дроту ОСОБА_6 під'єднав до електричної мережі, внаслідок чого ОСОБА_10 отримала ураження електричним струмом, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. Внаслідок ураження електричним струмом настала смерть ОСОБА_10 .
В подальшому 26 березня 2015 року приблизно о 23 годині, розуміючи, що від застосування ним електричного струму настала смерть ОСОБА_10 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 пройшов до іншої кімнати, в якій спала донька ОСОБА_10 - ОСОБА_11 . Розбудивши останню, ОСОБА_6 повідомив їй про смерть матері - ОСОБА_10 . Оцінивши реакцію ОСОБА_11 , злякавшись викриття своєї причетності до смерті ОСОБА_10 , у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_11 , з метою приховати свою роль у смерті ОСОБА_10 . Таким чином, діючи з метою приховати інше кримінальне правопорушення - вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_6 підійшов до ліжка, на якому лежала ОСОБА_11 та скориставшись своєю перевагою у фізичній силі, діючи умисно, знаходячись зі спини ОСОБА_11 , накинув та обкрутив навколо її шиї заздалегідь заготовлений фрагмент дроту та став тягнути за кінці дроту руками, тим самим затягуючи петлю на шиї ОСОБА_11 , доки внаслідок механічної асфіксії, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, від здавлення шиї петлею настала смерть ОСОБА_11 .
Надалі 26 березня 2015 року приблизно о 23 годині ОСОБА_6 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 , після заподіяння своїми протиправними діями смерті її мешканкам ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , отримавши доступ до належного останнім майна у вказаній квартирі, звернув увагу на паспорт ОСОБА_11 , і в цей час у нього виник протиправний умисел, направлений на заволодіння вказаним важливим особистим документом.
Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_6 , діючи умисно, викрав із зазначеної квартири, тим самим незаконно заволодів паспортом громадянина України ОСОБА_11 , серія НОМЕР_1 , виданим Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 06 вересня 2001 року, та розпорядився ним на власний розсуд.
Водночас, прокурором ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України за наступних обставин.
Не пізніше 25.03.2015, ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого постійного проживання в м. Миколаєві, перебуваючи протягом тривалого часу в близьких стосунках з ОСОБА_10 та будучи знайомим з її дочкою ОСОБА_11 , які проживали в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , неодноразово буваючи у них в гостях та періодично спілкуючись з ними, достовірно знаючи, що у останніх за вказаним місцем проживання знаходяться грошові кошти та цінні речі, вирішив з корисливих мотивів вчинити умисне вбивство ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , маючи намір в подальшому заволодіти їхнім особистим майном.
Реалізуючи свій протиправний намір та діючи згідно заздалегідь розробленого злочинного плану, зранку 26 березня 2015 року ОСОБА_6 залізничним транспортом приїхав з міста Миколаєва до міста Києва, після чого під вигаданим приводом зустрічі з метою спілкування та перебування в гостях прибув до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за місцем їх проживання в квартиру АДРЕСА_4 , повідомивши їм завідомо неправдиву інформацію щодо справжньої мети свого візиту.
Продовжуючи діяти відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, спрямованого на умисне вбивство ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , протягом дня 26 березня 2015 року, ОСОБА_6 , користуючись довірою останніх, будучи запрошений ними до себе в гості, знаходячись за місцем їх проживання за вказаною адресою, пригощав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 алкогольними напоями, спілкувався на сторонні теми, тим самим, готуючись до вчинення злочину своїми діями притупляв пильність ОСОБА_10 та ОСОБА_10 , вичікуючи настання сприятливих умов для вчинення вбивства. В подальшому ввечері 26 березня 2015 року, як цього заздалегідь припускав ОСОБА_6 , з урахуванням його близьких відносин з ОСОБА_10 , він отримав від останньої та її дочки ОСОБА_11 пропозицію переночувати в квартирі за місцем їхнього проживання. На дану пропозицію ОСОБА_6 погодився, маючи намір, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, вчинити в ніч з ІНФОРМАЦІЯ_3 умисне вбивство ОСОБА_10 та ОСОБА_11
26 березня 2015 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_6 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 , дочекався зручного моменту для вчинення вбивства, а саме коли ОСОБА_10 лежала на ліжку в кімнаті та не очікувала вчинення відносно неї протиправних дій, а її дочка ОСОБА_11 лягла спати в іншій кімнаті.
Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_6 , переслідуючи єдину мету вбивства двох осіб з корисливих мотивів, намагаючись діяти скритно та не створювати шуму, 26 березня 2015 року, приблизно о 23 годині, знаходячись в одній кімнаті з ОСОБА_10 , в квартирі АДРЕСА_4 , наблизився до останньої, та користуючись несподіваністю і своєю перевагою в фізичній силі над потерпілою, вчинив на неї напад, під час якого за допомогою заздалегідь заготовлених пластикових хомутів зв'язав ОСОБА_10 кінцівки для подолання її опору подальшим його протиправним діям. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи, що своїми насильницькими діями завдає ОСОБА_10 особливих фізичного болю та страждань, увімкнув штекер заздалегідь заготовленого електричного дроту до розташованої поряд розетки мережі живлення, а його оголений кінець притулив до кистей рук потерпілої, внаслідок чого останню уражав електричний струм. Свої вищевказані насильницькі дії, направлені на умисне вбивство, ОСОБА_6 продовжував, доки внаслідок ураження електричним струмом, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, настала смерть ОСОБА_10 .
Продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_6 , переслідуючи єдину мету вбивства двох осіб з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин, а саме вбивство ОСОБА_10 , намагаючись діяти скритно та не створюючи шуму, зайшов в іншу кімнату та підійшов до ліжка, на якому лежачи на животі спала ОСОБА_11 . Скориставшись цим, а також своєю перевагою в фізичній силі, ОСОБА_6 , діючи умисно, знаходячись зі спини ОСОБА_11 , накинув та обкрутив навколо її шиї заздалегідь заготовлений фрагмент дроту та став тягнути за кінці дроту руками, тим самим затягуючи петлю на шиї потерпілої, доки внаслідок механічної асфіксії, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, від здавлення шиї петлею, настала смерть ОСОБА_11 .
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_6 заволодів особистим майном останніх, яке перебувало за місцем їх проживання в квартирі АДРЕСА_4 , а саме мобільним телефоном «SamsungWave 525», вартістю 1200 гривень, мобільним телефоном «Lenovo», вартістю 2000 гривень, мобільним телефоном «Fly Vista», вартістю 1779 гривень, ноутбуком «Lenovo G560e», вартістю 4000 гривень, двома комплектами накладних вій «BeautyLashes», загальною вартістю 550 гривень, комплектом накладних вій «Barhat», вартістю 210 гривень, комплектом накладних вій «MacySilkLaches», вартістю 235 гривень, грошовими коштами в сумі 10600 гривень та 550 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 становило 12925 гривень 44 копійки, а всього майном на загальну суму 33499 гривень 44 копійки, та разом з ним з місця вчинення злочину зник, розпорядившись на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, приблизно о 23 годині, 26 березня 2015 року, перебуваючи в гостях на запрошення своєї знайомої ОСОБА_10 та її дочки ОСОБА_11 за місцем їхнього проживання в квартирі АДРЕСА_4 , дочекавшись зручного моменту для вчинення злочину, а саме коли ОСОБА_10 лежала на ліжку в кімнаті та не очікувала вчинення відносно неї протиправних дій, а її дочка ОСОБА_11 лягла спати в іншій кімнаті, вчинив на них напад з метою заволодіння їх особистим майном.
Реалізуючи свій злочинний намір, поєднуючи свої дії із застосуванням насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , знаходячись в одній кімнаті з ОСОБА_10 наблизився до останньої, та користуючись несподіваністю і своєю перевагою в фізичній силі над потерпілою, вчинив на неї напад, під час якого за допомогою заздалегідь заготовлених пластикових хомутів зв'язав ОСОБА_10 кінцівки для подолання її опору подальшим його протиправним діям. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , діючи умисно, увімкнув штекер заздалегідь заготовленого електричного дроту до розташованої поряд розетки мережі живлення, а його оголений кінець притулив до кистей рук ОСОБА_10 , внаслідок чого останню уражав електричний струм. Свої вищевказані насильницькі дії, ОСОБА_6 продовжував, доки внаслідок ураження електричним струмом, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, настала смерть ОСОБА_10 .
Продовжуючи свій напад, поєднуючи свої дії із застосуванням насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та з метою приховати інший злочин, а саме вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , намагаючись діяти скритно та не створюючи шуму, зайшов в іншу кімнату та підійшов до ліжка, на якому лежачи на животі спала ОСОБА_11 . Скориставшись цим, а також своєю перевагою в фізичній силі, ОСОБА_6 , діючи умисно, знаходячись зі спини ОСОБА_11 , накинув та обкрутив навколо її шиї заздалегідь заготовлений фрагмент дроту та став тягнути за кінці дроту руками, тим самим затягуючи петлю на шиї потерпілої, доки внаслідок механічної асфіксії, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, від здавлення шиї петлею, настала смерть ОСОБА_11 .
Після заподіяння смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_6 заволодів особистим майном останніх, яке перебувало за місцем їх проживання в квартирі АДРЕСА_4 , а саме мобільним телефоном «SamsungWave 525», вартістю 1200 гривень, мобільним телефоном «Lenovo», вартістю 2000 гривень, мобільним телефоном «Fly Vista», вартістю 1779 гривень, ноутбуком «Lenovo G560e», вартістю 4000 гривень, двома комплектами накладних вій «BeautyLashes», загальною вартістю 550 гривень, комплектом накладних вій «Barhat», вартістю 210 гривень, комплектом накладних вій «MacySilkLaches», вартістю 235 гривень, грошовими коштами в сумі 10600 гривень та 550 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 становило 12925 гривень 44 копійки, а всього майном на загальну суму 33499 гривень 44 копійки, та разом з ним з місця вчинення злочину зник, розпорядившись на власний розсуд.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 23 годині, ОСОБА_6 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 , після умисного заподіяння своїми протиправними діями в ході розбійного нападу смерті її мешканкам ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , отримавши доступ до належного останнім майна, речей та документів, які знаходились у вищевказаній квартирі, звернув увагу на паспорт ОСОБА_11 , та вирішив незаконно заволодіти вказаним особистим важливим документом.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , діючи умисно, викрав із зазначеної квартири, тим самим незаконно заволодів, паспортом громадянина України ОСОБА_11 , серії НОМЕР_1 , виданим Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 06.09.2001 та розпорядився ним на власний розсуд.
Судом ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, та виправдано його на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю, що зазначені кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується, були вчинені.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якійпросить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 4, 6, 9 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357 КК України, та призначити покарання за п.п. 1, 4, 6, 9 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.4 ст.187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.3 ст.357 КК України - 1 рік обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд невірно оцінив досліджені в ході судового розгляду докази та прийшов до помилкового висновку про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення та часткового виправдання обвинуваченого. Зазначає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, зокрема за п.п. 1, 4, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Вказує, що судом не надано належної оцінки висновку експерта № 879 від 19.06.2015 для кваліфікації дій ОСОБА_6 за п.4 ч.2 ст.115 КК України, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_10 настала від ураження електричним струмом. Звертає увагу на ПП ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», де зазначено, що умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних страждань, зокрема з використанням струму. Стверджує, що дослідженими доказами встановлено, що вбивство обох жінок охоплювалося єдиним умислом винного на позбавлення життя двох осіб та було вчинено з корисливих мотивів, що свідчить про необхідність кваліфікації вказаних дій за п.п. 1, 4, 6, 9 ч.2 ст.115 КК України. Вважає, що показання обвинуваченого слід сприймати критично, оскільки його позиція пов'язана з метою понести покарання за менш тяжкий злочин.
Захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Також просить повторно дослідити обставини, про які зазначено в апеляційній скарзі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що стороною захисту були подані клопотання про допит свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , однак суд не здійснив виклику останніх та, всупереч вимогам ст.134 КПК України, зобов'язав прокурора забезпечити явку цих свідків, чим допустив порушення вимог ст.22 КПК України. Стверджує, що потерпілий та допитані свідки не повідомили суду жодних даних про об'єктивні ознаки складу інкримінованого злочину. Вказує на недопустимість протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-контроль особи від 22.06.2015, оскільки прокурором не долучено до матеріалів провадження відповідної ухвали слідчого судді. Звертає увагу на недопустимість диску із записом проведення слідчого експерименту від 31.03.2015, оскільки він не відповідає вимогам ч.3 ст.105 КК України, зокрема не упакований належним чином, а на пакуванні відсутні підписи слідчого, спеціаліста та понятих, які брали участь у слідчому експерименті. Також наголошує, що протокол огляду місця події від 30.03.2015 не може бути покладений судом в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_6 , оскільки огляд квартири був проведений за відсутності ухвали слідчого судді. Стверджує, що огляди місця події, проведені 30.03.2015, 31.03.2015, 23.05.2015, 22.06.2015 фактично були обшуками, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні ухвали слідчого судді з дозволом на проведення огляду чи обшуку.
Захисник ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження у зв'язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 4, 6, 9 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357 КК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що всі докази, які були досліджені судом та покладені в основу вироку, є непрямими та сумнівними. Звертає увагу, що показання, надані обвинуваченим в ході слідчого експерименту, є сумнівними та не доводять його вину, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Так, під час судового розгляду ОСОБА_6 відмовився від своїх показань, наданих під час слідчого експерименту, зазначивши, що оговорив себе, оскільки не до кінця розумів значення подій та їх наслідки, а працівниками поліції на нього вчинявся фізичний та психологічний тиск.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав та показав, щоз ОСОБА_10 та її донькою ОСОБА_11 він був знайомий з 1994 року, весь цей час вони підтримували теплі відносини. ІНФОРМАЦІЯ_4 о 06:00 він приїхав до м. Києва та близько 07:00 заїхав до ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а о 09:00 вони разом з ОСОБА_10 поїхали до ветеринарної клініки на вул. Волинську. Десь о 14:30 ОСОБА_10 пішла додому, а він поїхав до Консульства Ізраїлю і до Синагоги. Потім поїхав до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , близько 19:00 вони сіли вечеряти, а близько 22:00 він пішов із квартири і поїхав на автовокзал, однак йому подзвонила дружина ОСОБА_15 і сказала, що завтра треба забрати сертифікат у ветеринара, тому він поїхав на залізничний вокзал, де заснув. Вранці поїхав до ветеринарної клініки, отримав сертифікат та поїхав до Миколаєва, куди прибув 27.03.2015. 29.03.2015 його незаконно затримали, після чого незаконно обшукали його квартиру. 30.03.2015 його доставили до Києва. З приводу ноутбуку, вилученого в сервісному центрі, пояснив, що його подарувала ОСОБА_11 за два місяці до своєї смерті, для того, щоб він мав можливість спілкуватись з ОСОБА_10 . З приводу вилучених засобів для гігієни та мейкапу, пояснив, що ОСОБА_11 підтримувала особисті відносини з його дружиною, якій допомагала навчатись на візажиста та іноді оплачувала її рахунки. У їх відносини він не втручався, однак знає, що вилучені засоби ОСОБА_11 передала його дружині заздалегідь. Про його відносини з ОСОБА_10 його дружина точно не знала, але мала здогадки. З дружиною він розлучився, коли перебував у СІЗО. Заперечував достовірність фактичних даних, зафіксованих на відео в ході слідчого експерименту. Вказував, що слідчі здійснювали на нього тиск і саме тому під час досудового розслідування він давав інші показання.
Вирок суду першої інстанції ґрунтується на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях потерпілого ОСОБА_16 , свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; протоколі огляду місця події від 29.03.2015; протоколах огляду трупа від 29.03.2015; протоколах огляду місця події від 30.03.2015; постанові слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.04.2015; лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_10 ; висновку експерта № 879 від 19.06.2015; лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_11 ; висновку експерта № 880 від 19.06.2015; протоколі пред'явлення речей для впізнання від 31.03.2015; протоколах огляду від 20.06.2015, 30.03.2015; протоколі затримання від 31.03.2015; протоколі огляду місця події від 30.03.2015; протоколі тимчасово доступу до речей і документів від 20.04.2015; висновку експерта 27.12.2017 № 18445/17-35; протоколі проведення слідчого експерименту із застосуванням від 31.03.2015; висновку судово-психіатричного експерта № 132 від 09.06.2015; протоколі негласних слідчих (розшукових дій) від 22.06.2015; протоколі огляду місця події від 31.03.2015; протоколі отримання біологічних зразків від 31.03.2015; висновку експерта від 02 квітня 2015 року № 501.
Потерпілий ОСОБА_16 суду показав, що він знайомий зі ОСОБА_6 з 1997 року. 26 березня 2015 року він останній раз по телефону розмовляв з своєю колишньою дружиною ОСОБА_10 29 березня 2015 року, переживаючи про відсутність зв'язку із колишньою дружиною та донькою, він зателефонував ОСОБА_17 , колишньому хлопцю його доньки ОСОБА_11 , та попросив останнього сходити перевірити чи все в порядку. В подальшому ОСОБА_17 повідомив йому, що його колишню дружину та доньку було вбито. Вказав, що ОСОБА_6 було відомо про те, що у його доньки ОСОБА_21 були грошові кошти.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що був знайомий з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Деякий час вони жили разом з ОСОБА_11 , в подальшому вони підтримували відносини. 28.03.2015 ввечері йому зателефонував батько ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , та попросив зв'язатися з ними. В соцмережах ОСОБА_11 була онлайн напередодні. Зранку 29.03.2015 він приїхав до місця проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 разом з ОСОБА_18 , постукав у двері, проте йому не відчинили. Сусідка з першого поверху повідомила їм, що давно не бачила ні ОСОБА_11 , ні ОСОБА_10 , але бачила ОСОБА_6 з сумками. Вони зателефонували власниці квартири, яка привезла ключі, і вони зайшли до квартири, де він побачив в залі за ширмою накрите спотворене тіло ОСОБА_10 , яке лежало головою до вікна на спині, а в іншій кімнаті, в такому ж положенні накрите тіло ОСОБА_11 зі слідами удушення на шиї. В квартирі порядок не був порушений.
Свідок ОСОБА_18 суду показала, що ОСОБА_11 була її подругою приблизно з 2010 року. 29.03.2015 їй зателефонував їх спільний знайомий ОСОБА_17 та повідомив, що ні він, ні батько ОСОБА_11 не може з нею зв'язатись, після чого десь між 10 та 11 годиною ранку вони разом з ОСОБА_17 приїхали за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , проте двері квартири ніхто не відчинив. Сусідка повідомила їм, що напередодні бачила ОСОБА_6 . Вони викликали власницю квартири, яка відкрила квартиру, куди вони з ОСОБА_17 зайшли першими, де виявили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 без ознак життя та відразу викликали поліцію і швидку.
Свідок ОСОБА_19 суду показала, що з ОСОБА_10 вона познайомилась десь за 5 років до її смерті, вони разом працювали та товаришували. Їй відомо, що ОСОБА_10 була знайома зі ОСОБА_6 більше 20 років. Вона особисто знала ОСОБА_6 десь рік і своєю поведінкою він справив на неї негативне враження. Їй здалося, що він відноситься до ОСОБА_10 корисливо. ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 16:00 вона спілкувалась з ОСОБА_10 по телефону близько 40 хвилин і остання повідомила, що до неї приїхав ОСОБА_6 , а також повідомила, що він хоче зробити їй пропозицію та пропонує разом виїхати до Ізраїлю. Про смерть ОСОБА_10 та її доньки їй стало відомо з інтернету, після чого вона зателефонувала ОСОБА_17 .
Свідок Горська суду показала, що вона сусідка ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . З останньою час від часу вони спілкувались, вона розповідала, що у неї є коханий чоловік ОСОБА_6 , який повинен був приїхати до неї з Миколаєва. Незадовго до події вона зустрічала чоловіка біля дому, який приїхав вранці близько 7:00 та дивився на вікна квартири ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які виходять у двір. Чоловік був невисокого зросту, у кепці та білій куртці. У неділю в березні приїхали подруга ОСОБА_11 з чоловіком, які не могли додзвонитися до потерпілих. Вона розповіла їм все, що знала та подзвонила власниці квартири, яка приїхала та відкрила їм двері. В подальшому з'ясувалось, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були вбиті.
В ході огляду місця події 29.03.2015, а саме квартири АДРЕСА_4 ,встановлено, що вхідні двері видимих пошкоджень не мають, знаходяться у відчиненому стані, внутрішні двері також у відчиненому стані, видимих пошкоджень не мають, зафіксовано обстановку, яка не порушена, в кімнаті на ліжку лежить труп жінки, в кімнаті № 2 лежить ноутбук «Асус», кришка в якому знаходиться в піднятому стані, на дивані білий дріт, на ліжку, застеленому постільною білизною, знаходиться труп жінки.
Під час огляду місця події 30.03.2015, а саме квартири АДРЕСА_4 , зафіксовано обстановку в квартирі, замки вхідних дверей без пошкоджень, вилучені наволочки з плямами бурого кольору, на масажному столі вилучена електрична лампа з відрізаним дротом на відстані до входу приблизно 12 см.
В ході огляду місця події 30.03.2015 в секційному залі № 5 КМКБ СМЕ по вул. Оранжерейній, 9 в ході розтину трупа ОСОБА_10 з простирадла, в якому остання доставлена до моргу, вилучений пластмасовий хомут (зажим) та отримано зразок крові, вилучено одяг ОСОБА_11 , сережку з металу білого кольору, отримано зразки крові ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_10 № 879, видане 30.03.2015, зазначено дату смерті приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 та причину - дію електричного струму.
Згідно з висновком експерта № 879 від 19.06.2015, смерть ОСОБА_10 настала від ураження електричним струмом. Виявлені ушкодження виникли незадовго до настання смерті. Ураження електричним струмом має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. На момент розтину трупа можна вважати, що смерть настала приблизно за чотири доби до моменту проведення експертизи. В крові ОСОБА_10 виявлено алкоголь в концентрації 0,57 % проміле.
З лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_11 № 880, виданим 30.03.2015, вбачається, що дата смерті приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4, причина - стягнення шиї петлею, механічна асфіксія.
Відповідно до висновку експерта № 880 від 19.06.2015, смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї петлею - удавлення петлею, будь-яких інших ушкоджень, окрім странгуляційної борозни при судово-медичному дослідженні не виявлено. На момент розтину трупа можна вважати, що смерть настала приблизно за чотири доби до моменту проведення експертизи. Алкоголю в крові ОСОБА_11 не виявлено.
Відповідно до протоколів огляду від 20.06.2015, 30.03.2015, оглянуто виданий добровільно ОСОБА_22 , який працює в Сервісному центрі «Еталон» по вул. Декабристів, 23В в м. Миколаєві, ноутбук марки «Леново» G - 560 E, імеі НОМЕР_2 , який вилучений за згодою володільця, а також наданий гарантійний талон на підставі квитанції № 204186 від 28.03.2015 про прийняття сервісним центром від ОСОБА_12 вказаного ноутбука із зарядним пристроєм та акумулятором із заявленою несправністю для ремонту: чистки системи охолодження, операційної системи, скидання даних до заводських налаштувань, надано квитанцію № 204186 від 28.03.2015 про прийняття Сервісним центром від ОСОБА_12 ноутбука Леново, в примітках квитанції зазначено - чистка системи охолодження, почистити операційну систему під нуль.
Згідно з протоколом пред'явлення речей для впізнання від 31.03.2015, свідок ОСОБА_17 впізнав серед пред'явлених речей ноутбук Леново, який належить ОСОБА_11 .
Під час затримання ОСОБА_6 31.03.2015, у останнього вилучили портмоне з посвідченням водія, грошові кошти, а також мобільний телефон Нокіа N1280 імеі НОМЕР_3 із стартовим пакетом Лайф НОМЕР_4 , зв'язку ключів.
В ході огляду місця події 30.03.2015, в присутності понятих, власника (володільця) ОСОБА_12 , яка надала письмову згоду на проведення огляду квартири, оглянуто квартиру АДРЕСА_5 . Під час огляду кімнати № 1 було виявлено спортивну сумку блакитного кольору із полосками сірого кольору по боках та написом Total 90, в якій знаходиться кофта чорного кольору та джинси синього кольору, на яких видимих слідів виявлено не було, сумку-холодильник помаранчево-сірого кольору, яка знаходиться у поліетиленовому пакеті білого кольору з написом "Store", паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_5 , дві пластикові картки від стартових пакетів "Life" НОМЕР_10 та № НОМЕР_6 , картку ресторану Мафія за № НОМЕР_7 , аркуш паперу з написом, 2 пластикові коробки із накладними віями "Beautylashes", 1 пластикову коробку із накладними віями "Silklashes", 1 пластикову коробку із накладними віями "Barhat", мишку для ноутбука марки "Havis", яка видимих пошкоджень не має, зарядний пристрій від ноутбука "Lenovo", квитанція із сервісного центру "Эталон" від 25.03.2015 за № 204186 про здачу ноутбука марки "Lenovo G560e", які вилучені та опечатані. До протоколу огляду додано письмову заяву ОСОБА_12 про добровільну видачу перелічених речей працівникам міліції, зауважень, заперечень щодо змісту протоколу та дій працівників міліції немає.
Згідно з протоколом тимчасово доступу до речей і документів від 20.04.2015 та додатком до нього, ОСОБА_23 з номера свого телефону НОМЕР_4 здійснював телефонні дзвінки, відбувалися неодноразові з'єднання з абонентами - ОСОБА_24 , а також ОСОБА_25 , яка користувалася номером телефону, в тому числі НОМЕР_8 , в період ІНФОРМАЦІЯ_4 з 07.20 годин, при цьому увесь день ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 перебував в зоні дії базових станцій в м. Києві, в тому числі вул. Щербакова, 45А, азимут120 (направлено на місце вчинення злочину). Також ОСОБА_6 неодноразово здійснював дзвінки на номер абонента НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_11 (7 з'єднань). У період з 17:54 ІНФОРМАЦІЯ_4 по 08:56 27.03.2023 жодних дзвінків з номера або на номер ОСОБА_6 не було. Наступного дня 27.03.2015 ОСОБА_6 продовжує перебувати в зоні дії базових станцій в м. Києві, в той час як в цей день з'єднання з номером телефону ОСОБА_25 , ОСОБА_26 вже відсутні, на момент події злочину, після події перебував згідно реєстрації базових станцій в межах місця події злочину.
Під час проведення слідчого експерименту 31.03.2015 ОСОБА_6 детально зазначив про обставини вбивства в період з ІНФОРМАЦІЯ_4 по 27.03.2015 ОСОБА_11 та смерті ОСОБА_10 . Обвинувачений на місці в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , діючи вільно, в деталях відтворив обставини події, які передували злочинам, вказав на причини смерті ОСОБА_10 від застосування в ході статевих зносин за її проханням електричного струму за допомогою електричного дроту, а також продемонстрував спосіб та механізм завдання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала її смерть, - шляхом здавлення шиї ОСОБА_11 , яка спала в сусідній кімнаті. Вказав на деталі розташування тіл ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в кімнатах, вказав одночасно, що після настання смерті жінок він взяв в квартирі ноутбук Леново, вважаючи, що той вже належить йому, оскільки певну частину коштів він сплатив ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 132 від 09.06.2015, ОСОБА_6 у період кримінального правопорушення, у якому підозрюється, не виявляв ознак будь-якого психічного захворювання, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, у теперішній час не виявляє ознак будь-якого психічного захворювання, за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно з протоколом негласних слідчих (розшукових) дій від 22.06.2015, зафіксовано проведені стосовно ОСОБА_6 негласні слідчі (розшукові) дії у формі аудіоконтролю. У вказаному протоколі, ОСОБА_6 у ході розмов з співкамерниками 31.03.2015 року о 20 годині 15 хвилин повідомляє, що його було затримано за вбивство двох жінок та каже, що мати він вбив з необережності, а доньку «причепом». О 20 годині 15 хвилин повідомляє, що після смерті ОСОБА_10 (мами) він злякався. В цей час почала кричати ОСОБА_11 (донька). О 20 годині 24 хвилин повідомляє, що мати він вбив з необережності током, а доньку у стані ефекту. 01.04.2015 о 08 годині 04 хвилини повідомляє, що ОСОБА_11 він задушив «у пориві», після чого покинув квартиру. 02.04.2015 о 18 годині 03 хвилини повідомляє, що у ніч події він був тверезий, оскільки не п'є, а ОСОБА_10 була у стані сп'яніння та запропонувала йому поекспериментувати з електрикою. Він погодився, вона дістала шнур з вилкою та хомути, роздяглась лягла на ліжко, після чого попросила пристебнути її та лякати, щоб викликати стан збудження. Він погодився, пристебнув її та декілька разів вдарив її током. Потім вона сказала, що забула вимкнути чайник для кави. Він кинув провода та побіг за чайником, а коли повернувся з кавою вона вже була мертвою. 03.04.2015 року о 16 годині 56 хвилин ОСОБА_6 у ході розмови повідомляє, що хомути, якими була прикута ОСОБА_10 були у неї у ящику стола, а також повідомляє, що раніше вони вже займались експериментами у ході статевих зносин.
Покладені судом в основу обвинувального вироку докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.3 ст.357, п.9 ч.2 ст.115 КК України.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119 КК України - у вбивстві вчиненому через необережність; ч.3 ст.357 КК України - у незаконному заволодінні паспортом шляхом його викрадення; п.9 ч.2 ст.115 КК України - в умисному вбивстві з метою приховати інше кримінальне правопорушення.
Доводи апеляційних скарг захисників про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є необґрунтованими та спростовуються сукупністю доказів, зокрема протоколом слідчого експерименту, під час якого останній у присутності захисника та понятих відтворив обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Доводи захисника ОСОБА_7 про відсутність на упакуванні компакт диску з відеозаписом слідчого експерименту підписів учасників слідчої дії відповідає дійсності, проте колегія суддів не вбачає підстав для визнання відеозапису цієї слідчої дії недопустимим доказом, оскільки зміст відеозапису відповідає змісту протоколу, переглядався усіма учасниками слідчого експерименту (підозрюваним, захисником, понятими і слідчим), які підтвердили його достовірність та завірили його правильність, не маючи жодних скарг чи заперечень щодо процедури слідчої дії (т.1 а.с. 225-227).
Що стосується тверджень сторони захисту про застосування працівниками поліції до ОСОБА_6 фізичного та психологічного тиску під час слідчого експерименту, то колегія суддів звертає увагу на те, що за результатами перегляду відеозапису слідчого експерименту в межах вивчення матеріалів кримінального провадження не встановлено жодних даних, які б давали підстави вважати, що до ОСОБА_6 застосовувався фізичний чи психологічний тиск з метою примушування до визнання своєї причетності до вчинення злочину. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 перебував без кайданків, свобода його переміщення не обмежувалась, його дії були повністю довільними, ніхто з учасників слідчої дії жодним чином не впливав на нього. Ні під час слідчого експерименту, ні після його проведення жодних скарг та зауважень не надходило.
Будь-яких фактичних даних, які б свідчили про фізичний та психологічний тиску на ОСОБА_6 з метою примушування його до участі у слідчому експерименті та з метою впливу на результати цієї слідчої дії, судом апеляційної інстанції не встановлено.
При цьому сам обвинувачений під час судового та апеляційного розглядів не повідомляв суд про форму та спосіб фізичного та психологічного тиску на нього, не конкретизував обставини його вчинення та осіб, які його вчиняли.
Крім того, станом на час апеляційного розгляду ні обвинувачений, ні його захисник не звертались до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення посадовими особами під час проведення досудового розслідування перевищення влади або службових повноважень, не повідомляли апеляційний суд про наявність будь-яких перешкод для реалізації права на таке звернення, не просили суд сприяти у реалізації права на таке звернення.
Навіть у своєму зверненні до начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 31.03.2015 про забезпечення заходів безпеки ОСОБА_6 обґрунтовує необхідність таких заходів виключно серйозністю обвинувачення та не повідомляє про застосування до нього будь-яких незаконних методів слідства.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про те, що протоколи оглядів квартири АДРЕСА_4 , які відбулись 23.03.2015 та 30.03.2015, і протоколи оглядів трупів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (огляди здійснювались одночасно з оглядом квартири) є недопустимими доказами через те, що були проведені без дозволу слідчого судді.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вказані огляди здійснювались у невідкладному порядку на підставі положень ст.233 КПК України, яка передбачає можливість проникнення до житла або за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.
Оскільки обидва володільця вказаного помешкання були убиті, а інших осіб, які б мешкали у квартирі не було, у слідчого не було жодних підстав вважати, що чиїсь права будуть порушені та отримувати дозвіл слідчого судді у передбачений законом спосіб.
Його дії мали невідкладний характер та були спрямовані на забезпечення фіксації слідів злочину, зібрання доказів та встановленні осіб, причетних до вчинення злочину.
Також колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про недопустимість протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-контролю особи від 22.06.2015, оскільки вказана слідча дія була проведення за клопотанням слідчого ОСОБА_27 , який входив до групи слідчих у цьому кримінального провадження, і на підставі дозволу, наданого ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 31.03.20015 року (т.5 а.с. 94-98, 112-114).
Доводи апеляційних скарг про неповноту судового розгляду є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дослідив усі надані йому докази, вживав заходів для виклику та допиту як свідків обвинувачення, так і свідків сторони захисту.
В ході апеляційного розгляду стороною захисту не доведено, що у кримінальному провадженні залишились недослідженими докази, які могли поставити під сумнів законність і обґрунтованість вироку.
Що стосується вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, то в силу ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;
судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
порушено правила підсудності;
у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
У апеляційній скарзі захисник не зазначає про допущення судом першої інстанції будь-якого порушення з числа вказаних в ч.1 ст.415 та п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст.412 КПК України.
За результатами апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарг захисників не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, підстав для скасування вироку і закриття кримінального провадження у зв'язку з недовденістю вчинення кримінальних правопорушень або призначення нового розгляду в суді першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про наявність достатніх і допустимих доказів вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 4, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вбивство ОСОБА_10 та ОСОБА_11 охоплювалося єдиним умислом винного на позбавлення життя двох осіб, було вчинене з корисливих мотивів з метою заволодіння майном потерпілих, а також не доведено і сам факт заволодіння будь-яким майном потерпілих, крім паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_11 .
Так, у своїх показаннях свідки та потерпілий ОСОБА_16 лише припускали наявність грошових коштів у невизначеному розмірі в квартирі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , проте жодних достовірних даних про грошові кошти, які були в розпорядженні загиблих осіб, спосіб їх зберігання, в своїх показаннях свідки та потерпілий не надали.
Стороною обвинувачення не надано доказів належності ОСОБА_11 та ОСОБА_10 мобільних телефонів «SamsungWave 525» вартістю 1200 гривень, «Lenovo» вартістю 2000 гривень, «Fly Vista» вартістю 1779 гривень.
Також стороною обвинувачення не доведено факту викрадення ОСОБА_6 комплектів накладних вій «BeautyLashes», загальною вартістю 550 гривень, комплекту накладних вій «Barhat», вартістю 210 гривень, комплекту накладних вій «Масу SilkLaches», та не спростовано його показання про те, що вказані комплекти накладних вій належать його дружині ОСОБА_12 , яка спілкувалася з ОСОБА_11 з приводу технологій нарощування вій (надав підтвердження навчання дружини ОСОБА_12 на відповідних курсах).
Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив заволодіння ноутбуком марки Леново з корисливою метою, оскільки, як вбачається з протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_4, на місці смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишився більш новий та коштовний ноутбук.
При цьому, відповідно до встановлених у ході судового розгляду фактичних даних, найбільш вірогідною причиною заволодіння вказаним ноутбуком було бажання приховати наявну у ньому інформацію, яка могла сприяти у встановленні його причетності до вбивства потерпілих, про що свідчить подальша здача його до сервісного центру для повної очистки операційної системи (висновок експерта т.4 а.с. 82-86).
Також суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 умислу на вбивство ОСОБА_10 з особливою жорстокістю та правильно перекваліфікував його дії в цій частині з п.4 ч.2 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК України, оскільки досліджені в судовому засіданні докази свідчили про те, що електрострум був застосований ОСОБА_6 до ОСОБА_10 не з метою вбивства, а з метою задоволення статевої пристрасті, за згодою потерпілої. При цьому обвинувачений не передбачав настання наслідків у вигляді смерті потерпілої та не бажав їх настання, хоча повинен був і міг їх передбачити.
На думку колегії суддів суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство ОСОБА_10 через необережність; за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство ОСОБА_11 з метою приховати інше кримінальне правопорушення; за ч. 3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння паспортом шляхом його викрадення.
В ході апеляційного розгляду за клопотанням прокурора та захисника було частково досліджено докази у кримінальному провадженні, однак апеляційним судом не було встановлено будь-яких нових фактичних даних, які могли б поставити під сумнів правильність висновків суду першої інстанції.
Зміст досліджених судом першої інстанції доказів правильно відображено у оскаржуваному вироку, а висновки суду з приводу оцінки цих доказів відповідають фактичним обставинам.
На виконання вимог ст.ст. 50, 65 КК України судом першої інстанції при винесенні вироку призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
Рішення суду першої інстанції про необхідність призначення обвинуваченому за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України найбільш суворого виду покарання у вигляді довічного позбавлення волі відповідає тяжкості вчиненого злочину, який характеризується прямим умислом на спричинення смерті потерпілій, найвищим ступенем суспільної небезпечності та незворотністю наслідків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 з доповненнями, захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2023 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3