Справа № 519/2635/25
Провадження № 1-кс/519/561/25
09.12.2025 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу представника ВКПФ «Вячеслава» на постанову дізнавача ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 17.09.2025 про відмову у визнанні потерпілою по кримінальному провадженню №72023160000000045 від 17.05.2023,
08.12.2025 директор ВКПФ «Вячеслава» ОСОБА_3 звернулася до Південного міського суду Одеської області зі скаргою на постанову дізнавача ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 17.09.2025 про відмову у визнанні потерпілою по кримінальному провадженню №72023160000000045 від 17.05.2023.
Вивчивши скаргу та додані матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що постановою дізнавача СД ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 20.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання директора ВКПФ «Вячеслава» ОСОБА_3 про визнанні потерпілою ВКПФ «Вячеслава» по кримінальному провадженню №72023160000000045 від 17.05.2023.
При цьому, з доданих до скарги матеріалів не можливо встановити дату отримання копії зазначеної постанови представником ВКПФ «Вячеслава», так як копія поштового конверту такої якості, яка не дозволяє встановити дату, зазначену на поштовому штампі, а відмітка на копії супровідного листа «отримала 02.12.2025» вочевидь зроблена самим скаржником, та не є достатнім та належним доказом дати отримання копії оскаржуваної постанови.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, на слідчого суддю покладається функція здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно із частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов'язки.
Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою тому відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України, скарги можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Частиною 2 ст. 304 КПК України визначено, що скарга повертається, якщо: вона подана особою, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За відсутності належних доказів, які підтверджують факт отримання скаржником оскаржуваної постанови в певну дату, слідчий суддя на стадії прийняття скарги до розгляду не може пересвідчитися у тому, що скарга подана з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України.
При цьому, необхідно зазначити, що представник скаржника у своїй скарзі не просить поновити строк на звернення до суду та взагалі, будь-яким чином не обґрунтовує питання щодо не порушення строку на звернення до суду.
Крім того, необхідно зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», яке прийняте палатою ЄСПЛ, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Обмеження щодо умов прийнятності скарги встановлені ч.2 та ч.4 ст. 304 КПК України.
Щодо законності мети обмеження, то, в даному випадку, обмеження, які встановлені ч.2 ст. 304 КПК України мають законну мету, так як розгляд скарги, яка подана після закінчення строку на оскарження не є законним, відповідно до вимог КПК України.
Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль. Так, з ч.2 ст. 304 КПК України вбачається, що особа, яка звернулася зі скаргою після спливу строку на оскарження, може порушити питання щодо поновлення цього строку.
Також слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що в скарзі він просить «скасувати постанову старшого дізнавача ОСОБА_2 від 17.09.2025 про відмову у визнанні потерпілою», при цьому до скарги додаючи копію постанови дізнавача СД ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 20.09.2025, якою відмовлено у задоволенні клопотання директора ВКПФ «Вячеслава» ОСОБА_3 про визнанні потерпілою ВКПФ «Вячеслава» по кримінальному провадженню №72023160000000045 від 17.05.2023, що може свідчити як про помилку, так і про наявність двох різних постанов органу досудового розслідування.
Згідно п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Таким чином, враховуючи що скаржником подана скарга після закінчення строку на оскарження бездіяльності слідчого, скаржник не порушує питання про поновлення цього строку, слідчий суддя вважає за необхідне невідкладно повернути скаргу особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись вимогами статтями 113-117, 303, 304, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу представника ВКПФ «Вячеслава» на постанову дізнавача ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 17.09.2025 про відмову у визнанні потерпілою по кримінальному провадженню №72023160000000045 від 17.05.2023, повернути скаржнику.
Роз'яснити особі яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення або отримання копії ухвали особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.
Слідчий суддя Південного міського
суду Одеської області ОСОБА_4