ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25864/25
провадження № 1-кс/753/3370/25
"10" грудня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 24.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025100020002997 від 08.08.2025,
07.07.2025 скаржник звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, відносно ОСОБА_6 .
08.08.2025 відомості внесено до ЄРДР за № 12025100020002997.
24.09.2025 слідчою СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 прийнято постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Заявник подав скаргу, у якій зазначає про неповноту, поверхневість та формальний характер досудового розслідування, відсутність проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, ненадання належної оцінки доказам, невиконання процесуальних обов'язків слідчою, що призвело до прийняття передчасного та незаконного рішення. Просить постанову слідчої скасувати, зобов'язати провести повне та ефективне досудове розслідування, а також вирішити інші додаткові вимоги.
В судовому засіданні скаржник та захисник підтримали вимоги скарги з викладених підстав.
Слідчий в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд скарги без участі, надала для огляду матеріали кримінального провадження № 12025100020002997 від 08.08.2025.
Слідчий суддя вивчивши матеріали скарги, кримінального провадження № 12025100020002997 від 08.08.2025. заслухавши пояснення скаржника та захисника дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що копію оскаржуваної постанови скаржником отримано 27 листопада 2025 року, скарга подана до суду 28.11.2025, строк на її оскарження не пропущений.
Відповідно до ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Скаржник вказує на те, що у постанові про закриття кримінального провадження відсутні відомості про: проведення допиту заявника; допит самої ОСОБА_6 ; допит можливих свідків; оцінку ризиків домашнього насильства; винесення постанови про визнання неповнолітньої потерпілою; призначення та проведення психологічної експертизи; звернення до соціальних служб; здійснення будь-яких слідчих (розшукових) дій, спрямованих на перевірку викладених у заяві обставин.
Відповідно до приписів Конституції України та кримінального процесуального законодавства (зокрема ст.ст. 9, 25, 84, 91, 92 КПК України) органи досудового розслідування та їх службові особи зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кожного повідомлення про злочин. Це означає не формальне відхилення заяв чи закриття провадження за першою підказкою, а реальне - системне збирання й перевірка доказів, за необхідності - ініціювання належних експертиз, допитів, витребування документів та координація з іншими органами (соціальні служби, медичні заклади тощо).
Слідчий суддя, перевіряючи законність постанови про закриття, має встановити чи досудове розслідування було проведене належним чином: чи зібрано і перевірено наявні фактичні дані, чи проведено необхідні слідчі (розшукові) дії, чи здійснено належну оцінку повідомлених фактів.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Україна, як сторона Конвенції ООН про права дитини та ЄКПЛ, має забезпечити особливо ретельне і дбайливе розслідування будь-яких повідомлень про насильство над дитиною. ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що формальна відмова від розслідування при наявності доводів про можливе насильство порушує статтю 8 (право на повагу до приватного й сімейного життя) у частині державного обов'язку захищати життя і цілісність індивіда.
Як вбачається з матеріалів справи вказане кримінальне провадження було закрито в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України, оскільки оглянутими судом матеріалами кримінального провадження №12025100020002997 від 08.08.2025 встановлено відсутність систематичності діяння, як такого, яке вчинено три і більше разів.
Обґрунтовуючи рішення про закриття кримінального провадження, слідчий у постанові послалась на те, що відповідно до ст. 126 - 1 КК України кримінально караним є систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя, колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних чи близьких відносинах. Систематичність передбачає не менше трьох умисних дій, спрямованих на заподіяння шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Надаючи оцінку законності оскаржуваної постанови, слідчий суддя виходить з того, що слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження було у повному обсязі та об'єктивно встановлені всі обставини кримінального провадження, зокрема обґрунтовано зроблений висновок та перевірено зібраними доказами про відсутність систематичного здійснення домашнього насильства з боку ОСОБА_6 по відношенню до поретерпілої ОСОБА_7 .
Крім того, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального провадження, висновки слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України повністю узгоджуються з системою правових позицій Верховного суду, викладених у постановах від 20.12.2021 у справі № 236/2450/20, від 28.02.2023 у справі № 725/4683/20, від 30.01.2020 у справі № 545/744/19 та від 14.01.2019 у справі № 539/132/18, згідно яких обов'язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК; факт сварок і непорозумінь між подружжям на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факту вчинення заінтересованою особою домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству; вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною не може вважатися домашнім насильством, а тому не є підставою для видачі обмежувального припису.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що висновки слідчого про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України є обґрунтованими, у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 110, 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 24.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025100020002997 від 08.08.2025 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 10.12.2025 о 16 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1