Справа № 372/5381/25
Провадження 2-2553/25
(заочне)
10 грудня 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Рабчуна Р.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі замість частки від заробітку,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 25.06.2015 року по 12 серпня 2022 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.12.2022 року у справі 372/1689/22, вирішено стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 07 липня 2022 року.Позивач вважає, що визначений раніше судом розмір аліментів на сьогодні вже є несправедливим та наразі досить обтяжливим для нього з наступних причин. Після розірвання шлюбу 19 листопада 2022 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 (нині ОСОБА_5 ). Дружина вагітна (20-25 тижнів), не працює та перебуває на обліку в Центрі зайнятості. На утриманні позивача також двоє неповнолітніх дітей дружини, а найближчим часом очікується ще одна дитина. Позивач проходить службу у Збройних Силах України і може підтримувати сім'ю лише фінансово. Крім того, з нього вже утримуються аліменти на доньку від першого шлюбу. Під час служби у позивача з'явилося тяжке захворювання, пов'язане з травмами та пораненнями, що обмежує його можливості служби і працевлаштування, що впливає на здатність утримувати сім'ю та сплачувати аліменти. Тому позивач просить змінити суму стягуваних аліментів.
Ухвалою судді від 29.09.2025 року відкрито провадження в даній справі в порядку спрощеного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою відповідачки та не надання відзиву суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
27.11.2025 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.11.2015 року.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.12.2022 року у справі 372/1689/22, стягнуто з аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 07 липня 2022 року.
19 листопада 2022 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 (нині ОСОБА_5 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.11.2022 року. Дружина вагітна (20-25 тижнів), не працює та перебуває на обліку в Центрі зайнятості. На утриманні позивача також двоє неповнолітніх дітей дружини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та найближчим часом очікується ще одна дитина.
Судом встановлено, що позивач проходить службу у Збройних Силах України і може підтримувати сім'ю лише фінансово, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 . Крім того, з нього утримуються аліменти на доньку від першого шлюбу - ОСОБА_3 .
Крім того, позивач зазначає, що у нього з'явилося тяжке захворювання, пов'язане з травмами та пораненнями під час служби (довідка ВЛК № 2025-0829-1605-3312-7 від 29.08.2025 додається), що обмежує його можливості щодо служби та працевлаштування і впливає на здатність утримувати сім'ю та сплачувати аліменти.
В силу ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Відповідно до ст.ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Поряд з цим, відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 181, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою і зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13.
В зазначеній постанові Верховний Суд України виснував, що вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження підстави, визначені ст. 192 СК України щодо зміни способу та розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області № 372/1689/25 від 02.12.2022 року в розмірі розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.
Позивач обґрунтував свої вимоги щодо необхідності змінити спосіб і розмір аліментів. Встановлено, що розмір аліментів, які він сплачує на утримання доньки, є надмірним з урахуванням його матеріального стану, сімейних обов'язків (утримання вагітної дружини та двох неповнолітніх дітей) та стану здоров'я, що обмежує його можливості щодо служби і працевлаштування (підтверджується довідкою ВЛК № 2025-0829-1605-3312-7 від 29.08.2025).
У відповідності до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Позивач ставив вимогу про індексацію згідно чинного законодавства України та просить змінити їх розмір та спосіб стягнення на майбутнє.
Аліменти на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Враховуючи якнайкраще забезпечення інтересів дитини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення та слід змінити спосіб і розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їх дитини.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати (1211,20 грн.) слід стягнути у дохід держави з відповідача (ст. 141 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 76-79, 81, 82, 133, 136, 141, 206, 244-245, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Змінити розмір та спосіб стягуваних аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 згідно з рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2022 року у справі № 372/1689/22 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття, щомісячно, та стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2 500 (дві тисячі п?ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили і до досягнення донькою повноліття, з наступною індексацією згідно чинного законодавства України.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.О. Рабчун