154/4335/25
3/154/2165/25
10 грудня 2025 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., у відкритому судовому засіданні в залі суду розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1738 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 434551, 19 жовтня 2025 року приблизно о 09 годині 50 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 порушила тимчасовий заборонний припис від 18 жовтня 2025 року № АА 649072, а саме контактувала в будь-який з постраждалою особою ОСОБА_2 ..
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 1738 КУпАП.
ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що проживає разом із батьком ОСОБА_2 за однією адресою, саме він створює нестерпні умови для їх спільного проживання, що призводить до зауважень з її боку в його сторону, натомість останній викликає поліцію та скаржиться на неї. 19 жовтня 2025 року саме вона телефонувала у поліцію по лінії 102 та повідомила про намагання батька порушити тимчасовий заборонний припис, оскільки він прийшов до неї, забрав подовжувач, поводився агресивно, намагався вчинити фізичне та психологічне насильство.
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1738 КУпАП, зазначає наступне.
Згідно ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно диспозиції ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, адміністративним правопорушенням, є невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Як встановлено судом, вказані у протоколі обставини неможливо перевірити, оскільки до нього не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1738 КУпАП, зокрема, при цьому лише протокол про адміністративне правопорушення, не може вважатися достатнім для встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення та висновку про винуватість особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Так, під час дослідження матеріалів справи відносно ОСОБА_1 встановлено, що викладені в протоколі обставини фактично ґрунтуються на існуванні встановленого щодо ОСОБА_1 18 жовтня 2025 року тимчасового заборонного припису № АА 649072, який було винесено за вчинення останньою стосовно свого батька ОСОБА_2 домашнього насильства. За даним приписом ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Суд констатує, що 10 грудня 2025 року постановою Володимирського міського суду Волинської області провадження у справі № 154/4334/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП по епізоду 18 жовтня 2025 року, було закрито, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В той же час наявний рапорт помічника чергового Володимирського РВП ГУНП у Волинській області є підтвердженням лише того факту, що саме ОСОБА_1 звернулась з повідомленням до поліції про ініціювання конфліктних ситуацій саме із сторони батька. Цей документ підтверджує пояснення ОСОБА_1 , наданих нею в судовому засіданні та не містить інформації про вчинення нею 19 жовтня 2025 року правопорушення за яке її притягується до відповідальності.
Долучені до справи письмові пояснення ОСОБА_1 також підтверджують дані обставини.
Інших доказів, в тому числі будь-яких пояснень потерпілого, матеріали справи не містять.
Термін «контактувати» у контексті Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та заборонного припису не має чіткого законодавчого визначення, але в судовій практиці та загальному розумінні він трактується максимально широко для забезпечення безпеки постраждалої особи.
Контактування - це будь-яка форма прямої або опосередкованої взаємодії, спілкування чи обміну інформацією між кривдником та постраждалою особою, ініційована кривдником, яка відбувається всупереч забороні, встановленій приписом.
Суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували те, що вона бла ініціатором контакту із потерпілим, щовизначений заборонним приписом. Зокрема, єдиний доказ - протокол, не підкріплений жодними об'єктивними даними, включаючи пояснення потерпілого, що порушує вимоги статей 251 та 252 КУпАП щодо всебічності та повноти дослідження обставин.
Також суд критично оцінює звинувачення у контактуванні, оскільки наявний рапорт помічника чергового та пояснення ОСОБА_1 свідчать про те, що саме вона ініціювала виклик поліції, повідомляючи про агресивну поведінку та порушення припису з боку її батька ( ОСОБА_2 ). Така поведінка (виклик 102) вказує на прагнення особи дотримуватися заборонного припису, а не на його умисне невиконання, що спростовує суб'єктивну сторону правопорушення.
З огляду на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 62 Конституції України), а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю. Закриття відбувається у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 вини, а отже складу адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 9, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1738 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Волинського апеляційного.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Володимирського міського суду Ігор Вітер