Справа № 489/9363/25
Провадження № 3/489/2317/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
09 грудня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 та проживаючої у СВТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Широка Балка) АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №873808 від 13.11.2025, 13.11.2025 близько 14.16 год. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вул. Південній, 50, м. Миколаєва ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку, а саме: реалізувала пластикову пляшку, об'ємом 0,25 л, горілки без марок акцизного податку ОСОБА_3 за ціною 40 грн, чим порушила ст. 226 Податкового кодексу України.
ОСОБА_1 при розгляді справи в суді свою вину в інкримінованому порушенні не визнала, вказавши, що продаж алкогольного напою без марки акцизного податку за вказаних у протоколі обставин не здійснювала. При цьому, вказала, що працює продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснюється продаж алкогольних напоїв. Також підтвердила, що поліцейські при огляді магазину виявили пластикову пляшку 5 л, в якій знаходилася спиртовмісна рідина, яку вона використовувала в якості антисептику. Крім того, пояснила, що поліцейські безпричинно стали звинувачувати її у продажі алкоголю у пластиковій пляшці, об'ємом 0,25 л, яку вони принесли із собою, хоча вона такого не робила.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що є фізичною особою-підприємцем та здійснює господарську діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , де продавцем працює ОСОБА_1 . Свідком обставин продажу останньою алкогольного напою без марки акцизного податку, а також її спілкування з поліцейськими він не був. Про вказаний факт довідався з пояснень ОСОБА_1 , а також з перегляду відеозаписів з камер внутрішнього відеоспостереження в магазині, на яких зафіксований факт прибуття поліцейських та вилучення ними в магазині пластикової пляшки, об'ємом 5 л, зі спиртовмісною рідиною, яка використовувалася в якості антисептику; дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (рапорт; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; копію паспорту на ім'я ОСОБА_1 ; протокол огляду з фототаблицею від 13.11.2025; квитанцію №102), суддя дійшов таких висновків.
Частина 1 статті 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Згідно з пунктом 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
З письмових пояснень ОСОБА_3 слідує, що 13.11.2025 близько 14.12 год. в м. Миколаєві по вул. Південна, 50, в магазині «Чарка», він придбав у продавчині пластикову пляшку з горілкою, об'ємом 0,25 л, без марки акцизного податку за 40 грн, яку вона наливала з пластикової пляшки ємністю 5 л без марки акцизного податку. Придбану пляшку з горілкою він добровільно видав поліцейським, надавши пояснення про обставини її придбання у вказаному магазині.
Відповідно до протоколу огляду від 13.11.2025 та фототаблиці до нього, поліцейським був проведений огляд приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_2 , під час якого на підлозі за прилавком було виявлено та вилучено пластикову пляшку об'ємом 5 л, заповнену рідиною із запахом алкоголю об'ємом 1 л.
Також з наданих стороною захисту відеозаписів з камер відеоспостереження вбачається, що у вказаному магазині 13.11.2025 працювала в якості продавця ОСОБА_1 , до якої о 14:36 год. підійшли двоє поліцейських, які продемонстрували їй пластикову пляшку з рідиною прозорого кольору, після чого за прилавком виявили та вилучили пластикову пляшку, об'ємом 5 л, заповнену прозорою рідиною, яку вони відкривали та перевіряли на запах, а в подальшому вилучили. Крім того, з Витягу з ЄДРПОУ станом на 02.09.2025, витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового від 14.11.2025 та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 09.12.2024 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з видами економічної діяльності, зокрема у виді роздрібної торгівлі напоями та тютюновими виробами, 29.05.2025 отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині-кафетерії за адресою: АДРЕСА_2 на строк до 28.02.2026, а також 09.12.2024 прийняв на роботу найманим працівником ОСОБА_1 .
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку, що підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності , зокрема письмовими поясненнями ОСОБА_3 , протоколом огляду та відеозаписами з камер відеоспостереження вказаного магазину.
При цьому пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не здійснювала продаж пляшки з горілкою ємкістю 0,25 л без марки акцизного податку за вказаних у протоколі обставин, спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_3 та протоколом про адміністративне правопорушення, який також є доказом відповідно до ст. 251 КУпАП, в яких зазначено, що останній дійсно 13.11.2025 близько 14:12 годин у кафе «Чарка» придбав пластикову пляшку горілки, об'ємом 0,25 л, без марки акцизного податку, яку вона налила з іншої пластикової пляшки, що також не мала марки акцизного податку.
Крім того, з досліджених відеозаписів вбачається, що у вказаному магазині дійсно була вилучена пластикова пляшка, об'ємом 5 л, з прозорою рідиною, яка знаходилася безпосередньо при продавцеві ОСОБА_1 .
Натомість пояснення ОСОБА_1 про те, що працівники поліції безпричинно та необґрунтовано стали звинувачувати її у продажі горілки без марки акцизного податку, яку принесли з собою, і вона не має до неї жодного значення, суддя оцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки, по-перше, судді не було надано жодних фактичних даних, що ОСОБА_1 після вказаного факту неправомірного, на її думку, звинувачення поліцейськими її у продажі алкогольного напою остання зверталася з відповідними заявами та скаргами на неправомірність дій поліцейських. По-друге, дослідженими відеозаписами підтверджується, що у магазині «Чарка» дійсно знаходилася пластикова пляшка, об'ємом 5 л, з прозорою рідиною, з якої, за твердженням свідка ОСОБА_3 , останньому продавець налила та продала пляшку горілки без марки акцизного податку, що вказує на те, що вказаний свідок дійсно відвідував зазначений магазин та придбавав у ньому вищезазначену пляшку горілки.
По-третє, ОСОБА_1 та власник магазину ОСОБА_4 надали судді фрагменти відеозаписів, які датуються 13.11.2025 з 14:36 год. до 15:59 год, на яких зафіксовано лише факт прибуття до магазину двох поліцейських з відповідною пляшкою горілки без марки акцизного податку, а також факт вилучення ними пластикової пляшки, об'ємом 5 л, з прозорою рідиною. Натомість ними не було надано відеозаписів за період з 14:10 год. до 14:20 год., тобто за той проміжок часу, в який, виходячи з пояснень свідка ОСОБА_3 , він відвідував приміщення магазину та придбавав у ньому пляшку горілки без марки акцизного податку.
Зазначене, на переконання судді, свідчить про намагання ОСОБА_1 та власника магазину приховати дійсні обставини подій, що відбувалися у магазині, зокрема факт відвідування магазину ОСОБА_3 та продаж останньому алкоголю ОСОБА_1 , з метою про уникнення останньою відповідальності за вчинення інкримінованого їй правопорушення.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вказане правопорушення. Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі. Оскільки виручка, одержана від продажу алкогольних напоїв, не вилучалася, застосування конфіскації до неї не є можливим.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 36, 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв /Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482), з конфіскацією предмету торгівлі - пластикової пляшки, ємкістю 5 л, з прозорою рідиною об'ємом 1 л, яка вилучена 13.11.2025.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Гриненко