Справа № 489/9854/25
Провадження № 1-кс/489/3524/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
09 грудня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №12025152040001324 від 07.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зі слів зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично проживає по АДРЕСА_2 , раніше судимого 06.06.2024 Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17 000 грн,
з участю прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Згідно з клопотанням, СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні 07.12.2025 близько 11.00 год. в супермаркеті «Велмарт» по проспекту Миру, 1/1, в м. Миколаєві, закінченого замаху на таємне викрадення майна на загальну суму 4260,56 грн в умовах воєнного стану. Сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризиків того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи можливим застосувати більш м'який запобіжний захід. При цьому підозрюваний підтвердив факт вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 07.12.2025 близько 11.00 год. в приміщенні супермаркету «Велмарт» по прос Миру, 1/1, м. Миколаєва вчинив закінчений замах на крадіжку зарядного пристрою та у кількості 2 шт., вартістю 1450,70 грн кожен, та плиток шоколаду «Мілка» у кількості 7 шт., вартістю 194,16 грн кожна, на загальну суму 4260,56 грн, що вчинено в умовах воєнного стану.
07.12.2025 о 13:30 годин ОСОБА_3 затриманий за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та 18.12.2025 повідомлений про підозру у його скоєнні, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, огляду місця події, огляду предмету, допиту свідків, а також особистими показаннями ОСОБА_3 , наданими при розгляді клопотання. При цьому, обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), вбачається, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність існування передбачених статтею 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності та вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення та покарання за його вчинення, не працює та не має стабільного джерела доходу, а також міцних соціальних зв'язків.
Крім того, останній раніше судимий та обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, не відбувши покарання за попереднім вироком. Також на даний час відносно ОСОБА_3 перебувають на розгляді суду два кримінальні провадження за вчинення умисних нетяжкого та тяжкого злочинів., в одному з яких він оголошувався у розшук за ухилення від суду.
Натомість прокурором не доведений ризик незаконного впливу на свідків, оскільки, по-перше, у клопотанні не вказані конкретні свідки, на яких може вплинути підозрюваний та яким саме чином. По-друге, факт вчинення підозрюваним замаху на крадіжку майна задокументований відповідними письмовими доказами, в тому числі відеозаписами з камер відеоспостереження, тому показання свідків в такій категорії справ не є визначальними, а, отже, і ризик впливу на таких свідків несуттєвий для даного кримінального провадження.
По-третє, фактично сторона обвинувачення, ініціювавши відповідне клопотання про застосування запобіжного заходу, дала змогу ознайомитись підозрюваному з протоколами допиту свідків, тим самим зумовила заявлений нею ж ризик і в подальшому це й же ризик поклала в основу клопотання.
У зв'язку з викладеним, вказаний ризик є також недоведеним.
Прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам, враховуючи особу підозрюваного, який маючи не зняту та непогашену судимість, а також будучи притягнутим до кримінальної відповідальності у двох провадженнях, які перебувають на розгляді суду, підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого корисливого злочину.
Також сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Вказане є підставою для задоволення клопотання.
При цьому, відповідно до положень ч. 3 ст. 183, ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, на переконання слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись стст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №12025152040001324 від 07.12.2025 за ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з 07.12.2025 до 04.02.2026 включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області ОСОБА_3 необхідно негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення вказаного розміру застави покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі міста Миколаєва;
- у разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до органу досудового розслідування.
У разі порушення підозрюваним вказаних обов'язків, а також його процесуального обов'язку з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або неповідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 04.02.2026 включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1