10.12.2025
Справа № 489/8308/25
Провадження № 2/489/3713/25
10 грудня 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді - Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань Горецькою П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення
встановив.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 62820,36 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Посилаючись на те, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі боржнику за адресою: АДРЕСА_1 . Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачами було укладено згідно п.п. б п. 12.1 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, шляхом оформлення особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі абоненту розрахункового документа (розрахункової книжки). Свої зобов'язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Боржницею оплата своєчасно та в повному обсязі не проводилась. В результаті систематичної неналежної оплати споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 30.09.2025, наявна заборгованість у сумі 62820,36 грн.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.10.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
При подачі позовної заяви позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін,на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі боржниці за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачами, було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі абоненту розрахункового документа (розрахункової книжки).
Внаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов'язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 30.09.2025, утворилася заборгованість в розмірі 62820 грн. 36 коп.
Позивач зазначає, що боржницю неодноразово повідомляли про наявну заборгованість та наслідки невиконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг, що підтверджується повідомленнями про заборгованість.
Станом на вересень 2025 заборгованість відповідачки за надані послуги водопостачання та водовідведення становить 62820 грн. 36 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, сформованого 10.10.2025, за адресою: АДРЕСА_2 , міститься список осіб, які проживають за вказаною адресою, зокрема: ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов'язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 вказаного Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Зазначена норма закону зобов'язує споживачів оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.03.2018 у справі 401/710/15-ц.
Як встановлено судом, відповідач є споживачем комунальної послуги, що надає позивач, оскільки між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг постачання холодної води і водовідведення, однак вона не сплачує вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк, та в повному обсязі. За такого, у відповідача виникло зобов'язання сплатити заборгованість за спожиті послуги, а у позивача право вимагати від неї виконання свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Будь-яких доказів з приводу того, що відповідач відмовлялась від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися або надавалися не в повному обсязі, чи зверталась до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду надано не було.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідач повинна за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.
За змістом пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Приписами статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Положеннями статті 610 та статті 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Заборгованість відповідачки за надані послуги з централізованого водопостачання,централізованого водовідведення та абонентської плати станом на 30.09.2025 становить 62820,36 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Враховуючи, що відповідачка, будучи зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, заборгованість за спожиті послуги в добровільному порядку не відшкодовано, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 2422,40 грн. сплачений при подачі цього позову.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
позовні вимоги Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої плати за абонентське обслуговування в період з 01 січня 2004 по 30 вересня 2025 у сумі 62820,36 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», код ЄДРПОУ 31448144, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий.
Повний текст судового рішення складено «10» грудня 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева