Провадження № 22-ц/803/10407/25 Справа № 235/6171/24 Суддя у 1-й інстанції - Кузнєцова А. С. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
09 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Космачевської Т.В.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті нещасного випадку на виробництві,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія»,
на рішення Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року, -
09 серпня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мотуза О. В. звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» грошову суму в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виробництвом у розмірі 300000 гривень.
Рішенням Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача Мотуз Олександр Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті нещасного випадку на виробництві задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 90 000 (дев'яносто тисяч) гривень без утримання обов'язкових платежів, згідно законодавства.
В інших частині позовних вимогах відмовлено.
Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднесено на рахунок відповідача, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на користь держави судовий збір в сумі 290 (двісті дев'яносто) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок.
22.09.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимировичнадійшла апеляційна скарга, в якій просить суд, змінити рішення Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року, стягнувши солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» та Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було належним чином встановлено наслідків та обсягу спричинених позивачу моральних страждань з урахуванням ступеня вини відповідачів, а отже, оскаржуване судове рішення слід змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу до розміру, який був заявлений позивачем у позовній заяві та стягнути солідарно з двох відповідачів..
16.10.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» надійшла апеляційна скарга, в якій просить, змінити рішення Заводського районного суду м. Кам'янського від 17.09.2025 року в частині зменшення розміру стягнення з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» моральної шкоди до 50 000 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що розмір відшкодування не відповідає обставинам справи, усталеній судовій практиці та моральним стражданням позивача, посилаючись на практику Верховного суду.
23.10.2025 року від Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить,залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Кам'янського від 17.09.2025 року без змін.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 2, а.с.65-66, 114-115).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем 1 по справі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна Компанія» в період часу з 09.10.2019 року по 06.04.2021 року. Звільнений у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я (підтверджено записами в трудовій книжці позивача а.с. 8-10).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за Формою Н-1/П, складеного 10.09.2020 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія», комісією з залученням головного спеціаліста відділу охорони праці ТОВ «Шахтобудівельна компанія», завідувача сектору профілактики страхових випадків - страхового експерта з охорони праці Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, начальника зміни з охорони праці ТОВ «Шахтобудівельна компанія» начальника зміни з охорони праці ПрАТ «ШУ «Покровське», заступника директора з виробництва ТОВ «Шахтобудівельна компанія», голови первинної профспілкової організації ТОВ «Шахтобудівельна компанія» проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем ОСОБА_1 04.08.2020 року, в результаті якого даний нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, а у позивача встановлено діагноз: множинна травма. Закриті переломи лобкової та сідничної кісток справа зі зміщенням. Закритий перелом бокової маси крижі справа з незначним зміщенням. Зашиб, сдавлення, садно грудної клітини зліва. Зашиб, сдавлення, садно передньої черевної стінки (том 1, а.с.11-17)
Згідно виписних епікризів вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні:
- «Мирноградської центральної міської лікарні» в період часу з 04.08.2020 року по 21.09.2020 року з діагнозом: закритий перелом лонної та сідничної кісток справа зі зміщенням. Закритий перелом бокової маси крижі справа з незначним зміщенням. Забій, здавлення, садно грудної клітини справа. Забій печінки з щелеподібним розривом печінки;
- «Добропільської лікарні інтенсивного лікування» в період часу з 21.09.2020 року по 05.10.2020 року з діагнозом: множинна сполучена травма тіла: Закриті переломи лонної та сідничних кісток справа, зі зміщенням. Закритий перелом бокової маси крижу справа, з незначним зміщенням. Забій здавлення, садно грудної клітини справа. Забій печінки з желеподібним розривом печінки;
- «Добропільської лікарні інтенсивного лікування» в період часу з 10.03.2021 року по 20.03.2021 року з діагнозом: тяжка комбінована травма на виробництві 04.08.2020 року (закриті переломи лонної та сідничної кісток справа зі зміщенням, закритий перелом бокової маси крижі справа, забій, здавлення, садну грудної клітини, забій печінки з розривом правої долі, геміперітонеум) посттравматична п/кр радикулопатія, посттравматична кокцигоденія з порушенням функції тазових органів по типу частих імперативних позивів, стійким больовим синдромом, правостороннім корінцевим синдромом, зі значними статико - динамічними порушеннями функції хребта, легким парезом в правій стопі. Порушення білірубін утворюючої функції печінки (том 1, а.с. 19-20, 18, 23)
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 01.04.2021 року серії 12ААА №091630, позивачу первинно визначено 50% втрати працездатності за трудовим каліцтвом (том 1, а.с. 21).
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 01.04.2021 року серії12 ААВ №214543 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності (том 1, а.с.21 звор.).
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 23.06.2022 року серії 12ААА№106750 позивачу повторно визначено 50% втрати працездатності за трудовим каліцтвом (том 1, а.с. 22)
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 23.06.2022 року серії 12 ААВ №547333 позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності (том 1, а. с. 22 звор.).
На підставі зазначених доказів позивач ОСОБА_1 ґрунтує заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я, що є прямим наслідком нещасного випадку, що трапився з ним на виробництві під час виконання трудових обов'язків 04.08.2020 року.
Згідно акту форми Н-1/п від 10.09.2020 року комісія встановила, що позивач ОСОБА_1 в тому числі винен в отриманні травми, оскільки в порушення п. 4.3.1 «Заміна стрічки, обвідного барабана» «Технологічний паспорт виробництва робіт на проведення і кріплення конвеєрного хідника центральної панелі блока 11», затверджено головним інженером ТОВ «Шахтобудівельна компанія» та головним інженером ПрАТ «ШУ «Покровське»; п. 4 гл. 1 розд. VПравил безпеки у вугільних шахтах НПАОП, затверджених наказом Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці і гірничому нагляді від 22 березня 2010 року №62 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 липня 2010 року за №398/17693; п. 1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поведінки в шахті прохідника», що затверджена генеральним директором ТОВ «Шахтобудівельна компанія» допустив порушення технологічного процесу під час виконання ремонту обвідного барабану (опорного підшипника 22313 стрічкового перевантажувача прохідницького комбайна КСП-43: - перед початком виконання ремонтних робіт кінцеву частину стрічкового перевантажувача ППЛ прохідницького комбайна КСП-43 не від'єднав від комбайна; - під час ведення ремонтних робіт прохідницького комбайна КСП-;№ знаходився та переміщувався в небезпечному просторі в місці між кінцевою секцією стрічкового перевантажувача та маслостанцією комбайна КСП-43.
Суд, дослідивши вказаний акт, трудову книжку та медичні документи, дійшов висновку про те, що позивач перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача 1 - ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 09.10.2019 року по 06.04.2021 року, звільнений за ч. 2 ст. 40 КзПП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я. Саме під час виконання трудових обов'язків 04.08.2020 року з позивачем трапився нещасний випадок, який згідно акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії форми Н-1/П від 10.09.2020 року визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
На підставі зазначених доказів позивач ОСОБА_1 ґрунтує заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я, що є прямим наслідком нещасного випадку, що трапився з ним на виробництві під час виконання трудових обов'язків 04.08.2020 року.
Таким чином, суд з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, приходить до переконання, що наявні підстави для стягнення з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» - моральної шкоди. Сума відшкодування з урахуванням розумності і справедливості, в розмірі 90000 гривень, на погляд суду, буде достатнім для відшкодування завданих збитків без урахування утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з ч.1, 2 ст.153 Кодексу законів про працю України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частинами 1 та 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною 1 ст.237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
У Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Тож, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, вважаючи доведеним спричинення позивачу моральної шкоди, провину відповідача в її спричиненні та причино-наслідковий зв'язок між діяннями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків - втрати професійної працездатності.
Доводи апеляційних скарг спростовуються довідкою Медико - соціальної експертної комісії від 01.04.2021 року серії 12ААА №091630, якою позивачу первинно визначено 50% втрати працездатності за трудовим каліцтвом та актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 10.09.2020 року.
Прийнявши до уваги розмір втрати професійної працездатності ОСОБА_1 та встановлення йому третьої групи інвалідності, глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, а також конкретні обставини по справі, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров'я позивача, суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, на рівні 90 000 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що професійне захворювання ОСОБА_1 виникло під час його перебування у трудових відносинах з відповідачем, на якого законодавством покладено обов'язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, що потягнуло за собою втрату позивачем професійної працездатності та завдало йому моральних страждань, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
При таких обставинах, апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович та Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» не підлягають задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович та Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 09.12.2025 року.
Судді: