Провадження № 22-ц/803/10760/25 Справа № 203/2472/25 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
09 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Космачевської Т.В.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Науково-виробничого підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Світлана» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,
на заочне рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025 року, -
11.04.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Науково-виробничого підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Світлана» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 160 650, 46 грн, та понесені судові витрати.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено.
Стягнуто з Науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана» на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної майнової шкоди в сумі 160 650,46 гривень, компенсацію вартості проведення дослідження в сумі 5 000,00 гривень, компенсацію судових витрат у сумі 3 660,00 гривень, разом - 169 310,46 гривень.
Ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 24 вересня 2025 року відмовлено Науково-виробничому підприємству товариство з обмеженою відповідальністю «Світлана» в поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025 року.
Заяву Науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана» про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025 року залишено без розгляду.
06.10.2025 рокувід ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що ДТП сталось з його вини, оскільки він керував транспортним засобом.
Суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що нести відповідальність за збитки повинен відповідач, оскільки він є володільцем транспортного засобу, відповідно до договору лізингу.
А його відповідальність застрахована.
Крім того, вважає не доведеним суму матеріального збитку.
Від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крутовських Сергій Володимирович надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що заявнику апеляційної скарги ще 29.08.2025 року було відомо про заочне рішення, тож він пропустив строк для подання апеляційної скарги, у апеляційній скарзі не навів поважних причин пропуску цього строку, тож клопотання про поновлення строку не підлягає задоволенню.
Крім того, апелянт не надав суду доказів, що оскаржуваним рішенням вирішувались його права та обов'язки, а тому слід закрити апеляційне провадження.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.2 а.с.14-17).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
25.09.2024, о 0920, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen» (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ), перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, скоїв наїзд на перешкоду у вигляді алюмінієвих дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (належного позивачеві), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 36.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачеві була заподіяна шкода. (а.с.а.с. 14, 15, 18 - 24).
29 листопада 2024 року постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 за вказаним вище фактом було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 31).
Згідно із звітом від 17.03.2025, складеним ПП «Бюро експертної оцінки», ринкова вартість матеріального збитку, заподіяного нерухомому майну позивача, становить 160 650,00 грн. Вартість проведення дослідження склала 5 000,00 грн (а.с.а.с. 33 - 63).
ОСОБА_2 25.09.2024 керував автомобілем правомірно, виконуючи при цьому трудові обов'язки перед відповідачем, отже, у розумінні закону, відповідальність за заподіяну шкоду має нести її роботодавець - відповідач.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Як вбачається з Договору підряду та Специфікації (т.1 а.с.64-67) загальна вартість віконно-дверної системи (з монтажем) становить 160 650, 46 грн, що підтверджує суму матеріального збитку позивача та спростовує доводи апеляційної скарги щодо завищеної ціни позову.
В т.1 на а.с.117-118 містить копія Договору лізингу № 1 від 01.04.2023 року, укладений між Науково-виробничим підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «Світлана»та ОСОБА_2 на передачу останньому в оплатне користування автомобілю Фольцваген Каддів, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .
В п.3.1 Договору строк лізингу становить два роки дев'ять місяців і діє до 31.12.2026 року.
В п.5.1 Договору зазначено, що протягом усього строку дії Договору транспортний засіб є власністю Лізингодавця, тобто Науково-виробничого підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Світлана».
Враховуючи, що власником автомобілю є Науково-виробниче підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Світлана», а водій ОСОБА_2 , який скоїв ДТП є працівником даного підприємства, суд першої інстанції цілком логічно стягнув матеріальний збиток саме із власника транспортного засобу.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Заочне рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 09.12.2025 року.
Судді: