Провадження № 11-кп/803/3419/25 Справа № 208/10438/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024041160000797 від 27 червня 2024 року, за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - ОСОБА_8 на вирок Заводського районного суду м. Кам'янського від 03 вересня 2025 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянки України, має середню освіту, здобувач освіти КФ КФВ, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:
- вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 14.10.2024 за ст. 125 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1 190 гривень;
- вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 01.07.2025 за ст. 126-1, ст. 71 КК України до 2 років пробаційного нагляду та штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн., які вирішено виконувати самостійно;
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України, -
Вироком Заводського районного суду м. Кам'янського від 03 вересня 2025 року ОСОБА_11 засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, від відбування якого останню звільнено на підставі ст.ст. 75, 104 КК України встановивши іспитовий строк 2 роки та поклавши на обвинувачену обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
ОСОБА_12 засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, більш суворим покаранням за новим вироком поглинено менш суворе покарання у виді пробаційного нагляду у виді двох років за попереднім вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 01.07.2025 та призначено ОСОБА_12 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
До призначеного покарання приєднано покарання за попереднім вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 14.10.2024 та призначено остаточно ОСОБА_12 покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1 190 гривень. Покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1 190 гривень, вирішено виконувати самостійно.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого ОСОБА_12 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та поклавши на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з обставинами, встановленими судом, з метою отримання незаконного прибутку від виконання завдання по перешкоджанню законній діяльності Збройних Сил України, шляхом підпалу транспортних засобів які належать, або перебувають у користуванні військовослужбовців, неповнолітня ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з власної ініціативи отримавши цю задачу від невстановлених слідством осіб у мережі «Signal», в умовах воєнного стану добровільно діючи на її виконання, у червні 2024 року вступила в попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На виконання умислу по підпалу транспортних засобів належних, або які перебувають у користуванні військовослужбовців на території міста Кам'янське Дніпропетровської області, Плахотник використовуючи мобільний телефон «Iphone 7» з реєстрацією в інтернет-месенджері «Signal», за невстановлених слідством обставинах, не пізніше 26.06.2024 встановивши зв'язок з користувачем інтернет-месенджеру «Signal» під нік-неймом «Maksim», який саме і запропонував «роботу» у вигляді підпалів транспортних засобів військовослужбовців на території м. Кам'янське, діючи з корисливих мотивів, отримала від останнього завдання щодо підбору автомобіля, який необхідно знищити, при цьому надавши його можливі характеристики, а також зазначив інструкції щодо звіту за результатами здійснених протиправних дій.
Отримавши завдання та відповівши згодою, разом з ОСОБА_13 почали розшук транспортних засобів за наданими параметрами.
26.06.2024, Плахотник в інтернет-месенджері «Signal» надіслала користувачу під нік- ОСОБА_14 » фото та відео автотранспортного засобу марки «Volkswagen Sharan» номерний знак НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору, з наліпками, та отримала підтвердження завдання щодо його підпалу, а також інструкції щодо його виконання у вигляді тексту із супроводом відео та фотоматеріалів для зразка щодо підпалу машин, які б належали військовослужбовцям.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, шляхом підпалу транспортних засобів, що перебувають в користуванні військовослужбовців, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 о 22 годині 30 хвилин 26.06.2024, прибули до будинку АДРЕСА_3 , де знаходився зазначений вище транспортний засіб.
Продовжуючи реалізацію зазначеного спільного злочинного умислу, з метою отримання незаконного прибутку, ОСОБА_13 підійшов до військового автомобілю марки «Volkswagen Sharan» номерний знак НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), VIN: НОМЕР_2 , і використовуючи заздалегідь заготовлену пляшку з легкозаймистою сумішшю з бензину та керосину, облив капот автомобіля та застосовуючи сірники підпалив його, чим спричинив пожежу передньої частини цього транспортного засобу.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, переконавшись, що автомобіль марки «Volkswagen Sharan» палає та легкозаймиста речовина потрапила в середину моторного відсіку і стала горіти, ОСОБА_15 здійснила відеозйомку палаючого транспортного засобу для подальшого пересилання невстановленій під час слідства особі під нік-неймом «Maksim», з метою отримання незаконного прибутку від виконаного завдання.
Довівши свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, своїми діями спричинивши військовослужбовцю ОСОБА_16 майнову шкоду, та унеможливили подальше використання транспортного засобу для виконання поставлених ЗСУ завдань.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у липні 2024 року, неповнолітня ОСОБА_11 перебуваючи у м. Кам'янське, Дніпропетровської області, вступила в попередню змовою з неповнолітнім ОСОБА_12 , і метою отримання незаконного прибутку від завдання, отриманого у мережі «Signal» від невстановлених слідством осіб, які налаштовані проти мобілізації в Україні. Діючи добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, зазначені особи прийняли рішення про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, шляхом підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців.
Реалізовуючи зазначений умисел, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , з метою отримання незаконного прибутку від завдання, отриманого у мережі «Signal» від невстановлених слідством осіб, використовуючи належний ОСОБА_15 мобільний телефон «Iphone 7», в інтернет-месенджері «Signal», за невстановлених слідством обставинах, з власної ініціативи, не пізніше 04.07.2024, встановили зв'язок з користувачем Інтернет-месенджеру «Signal» під нік-неймом « ОСОБА_17 », який запропонував «роботу» у вигляді підпалів транспортних засобів військовослужбовців на території м. Кам'янське Дніпропетровської області.
Продовжуючи реалізовувати спільну злочинну діяльність, добровільно та з власної ініціативи, під час дії на території України воєнного стану, при невстановлених слідством обставинах, не раніше 04.07.2024 року, ОСОБА_15 діючи з корисливих мотивів, в інтернет-месенджері «Signal» отримала від користувача цього Інтернет-месенджеру під нік-неймом «Maksim» завдання щодо підбору автомобіля, відносно якого необхідно здійснити підпал, який надав його можливі характеристики, а також зазначив інструкції щодо звіту за результатами здійснених протиправних дій.
Відповівши на надане завдання згодою, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 почали пошук транспортних засобів за наданими параметрами, і в подальшому, 04.07.2024, ОСОБА_15 в інтернет-месенджері «Signal» надіслала користувачу цього Інтернет-месенджеру під нік-неймом «Maksim», фото автотранспортного засобу марки «Ford» моделі «Maverik», VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зеленого кольору, та отримала підтвердження завдання щодо підпалу даного автомобіля, а також інструкції щодо його виконання у вигляді тексту із супроводом відео і фотоматеріалів для зразка щодо знищення транспортного засобу.
Виконуючи спільний злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, шляхом підпалу транспортних засобів, що перебувають в користуванні військовослужбовців, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 о 22 годині 15 хвилин 04.07.2024, прибули до будинку АДРЕСА_4 , де знаходився зазначений автомобіль.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, з метою отримання незаконного прибутку від завдання, отриманого у мережі «Signal» від невстановленої під час слідства особи під ніком « ОСОБА_17 », ОСОБА_13 підійшов до військового автомобілю марки «FORD» номерний знак НОМЕР_4 , та використовуючи заздалегідь заготовлену легкозаймисту речовину, створену на основі бензину та керосину, облив капот транспортного засобу і з застосуванням сірників підпалив його.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, переконавшись, що транспортний засіб «Ford» моделі «Maverik», VIN: НОМЕР_3 , палає, а легкозаймиста речовина потрапила в середину моторного відсіку і горить, ОСОБА_15 здійснила відеозйомку підпаленого автомобілю з метою подальшого пересилання невстановленій особі під нік-неймом «Maksim», маючи намір отримання незаконного прибутку від виконаного завдання.
Довівши злочинний умисел до кінця, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, своїми діями спричинивши майнову шкоду та неможливість подальшого використання транспортного засобу для виконання поставлених ЗСУ завдань.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок змінити, виключити з резолютивної частини посилання на призначення ОСОБА_12 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, вважати останнього засудженим за ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України, до 5 років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Вирок Заводського районного суду міста Кам'янського від 01.07.2025 виконувати самостійно.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_12 раніше судимий до покарання у виді пробаційного нагляду та вчинив новий злочин до ухвалення вироку в першій справі. За цих умов, з огляду на вимоги закону та судову практику, положення ч. 4 ст. 70 КК України застосовані бути не можуть, а попередній вирок підлягає окремому виконанню.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника, який проти задоволення апеляційної скарги не заперечував, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів провадження, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за встановлених судом обставин прокурор не оскаржує, натомість порушує питання про зміну вироку в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_12 .
За цих обставин, колегія суддів перевіряє лише правильність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_12 .
При цьому, порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинувачених та на кваліфікацію їх дій, колегією суддів не встановлено.
Вирішуючи питання про правильність застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначення обвинуваченому ОСОБА_12 покарання за сукупністю злочинів, за доводами апеляційної скарги прокурора, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Згідно з правовими висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 квітня 2024 року у справі 183/6854/20, якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.
Колегією суддів встановлено, що наведених вимог закону та висновків Верховного Суду у релевантних правовідносинах судом першої інстанції враховано не було.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_12 раніше судимий вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 липня 2025 року за ст. 126-1, ст. 71 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду та штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн., які вирішено виконувати самостійно.
В межах кримінального провадження, яке переглядається судом апеляційної інстанції, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, 26 червня та 04 липня 2024 року, тобто до ухвалення вироку Заводським районним судом міста Кам'янського. При цьому, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст.ст. 75, 104 КК України, яке прокурором не оскаржується.
Між тим, всупереч наведеним обставинам, суд першої інстанції помилково призначив ОСОБА_12 покарання із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 липня 2025 року, більш суворим за новим вироком.
Водночас, суд також дійшов помилкового висновку по необхідність приєднання до покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, покарання за попереднім вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 14 жовтня 2024 року, яке повністю приєднано до покарання за вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 липня 2025 року.
Таким чином, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, застосувавши закон який не підлягає застосуванню.
Вирішуючи питання про можливість усунення наведених порушень за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів звертає увагу на те, що визначення покарання за попереднім вироком до самостійного виконання погіршувати становище обвинуваченого ОСОБА_12 , а тому вказане судове рішення має бути ухвалено виключно у формі вироку.
Натомість, в апеляційній скарзі прокурор порушує питання лише про зміну судового рішення, що з огляду на вимоги ч. 2 ст. 404 КПК України позбавляє можливості суд апеляційної інстанції вийти за межі апеляційних вимог.
За цих умов, колегія суддів вважає, що найбільш прийнятним буде рішення про виключення з вироку посилання на застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України відносно покарання за вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 липня 2025 року, а так само на приєднання покарання за вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 14 жовтня 2024 року, оскільки з огляду на межі апеляційного перегляду інакше ніж шляхом зміни вироку встановлені порушення усунені бути не можуть. В такому разі питання про самостійне виконання покарання за попереднім вироком має бути вирішено в порядку, передбаченому ст. 537 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
У відповідності з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку в частині призначення ОСОБА_12 покарання, виключивши з вироку посилання на призначення останньому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 липня 2025 року, більш суворим за новим вироком, а також на приєднання до покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, покарання за попереднім вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 14 жовтня 2024 року.
Отже, колегія суддів частково погоджуючись з доводами прокурора, приходить до висновку про необхідність зміни вироку з підстав неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст. 404, 405, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Заводського районного суду м. Кам'янського від 03 вересня 2025 року щодо ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України, змінити в частині призначення покарання.
Виключити з вироку посилання на призначення ОСОБА_12 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 липня 2025 року, більш суворим за новим вироком.
Виключити з вироку посилання на приєднання до покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, покарання за попереднім вироком Заводського районного суду міста Кам'янського від 14 жовтня 2024 року.
Вважати ОСОБА_12 засудженим за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати покласти на ОСОБА_12 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи передбачені апробаційною програмою.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4