Справа № 727/12510/25
Провадження № 2/727/2957/25
09 грудня 2025 року
Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.
при секретарі - Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернівці, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х років,
У вересні 2025 року позивачка звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років у розмірі однієї шостої заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
В обґрунтування таких позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що 14 жовтня 2022 року вона уклала шлюб із відповідачем ОСОБА_2 , в якому у них народилися двоє спільних дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що 06 вересня 2025 року щодо відповідача ОСОБА_2 було винесено терміново-заборонний припис у зв'язку з вчиненням ним домашнього насильства відносно неї, через що вона залишила спільне місце проживання та виїхала разом із малолітніми дітьми. На даний час вона з дітьми проживає окремо та самостійно забезпечує їхні щоденні потреби: харчування, догляд, одяг, медичні та інші необхідні витрати, пов'язані з нормальним розвитком дітей. У зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за молодшою дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона позбавлена можливості працювати та отримувати стабільний дохід, окрім щомісячної державної допомоги у розмірі 860 грн, що є очевидно недостатнім для забезпечення належного рівня життя. Також позивачка вказала, що відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на її утримання та утримання дітей добровільно не надає, участі у забезпеченні належних умов життя не бере, договір про сплату аліментів між сторонами не укладено. Водночас відповідач є повнолітнім, працездатним та не має хронічних захворювань, які б перешкоджали виконанню ним обов'язку щодо утримання сім'ї, а тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено її до судового розгляду з викликом сторін.
У судове засідання позивачка не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути в її відсутність, позов підтримала та просила його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що у справі є належні докази, про причини своєї відсутності не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, судове засідання проводилось без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних, встановлених судом обставин та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі з 14 жовтня 2022 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ ), актовий запис №1061.(а..с.3)
Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають з матір'ю, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 від 11.05.2023 року та серії НОМЕР_2 від 21.02.2025 року. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає, що змусило позивачку звернутися до суду позовом про стягнення аліментів на її утримання до досягнення молодшої дитиною ОСОБА_3 3 річного віку.
Згідно з ч.ч. 8, 9ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Положеннями ч.1 ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно з ч. ч.2, 4,ст. 84 СК України, дружиназ якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Приписами ч.6 ст.84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Статтею 85 СК України урегульовані правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст. 84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині яка проживає із дитиною, до досягнення останньою трирічного віку.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Згідно із ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. УСімейному кодексі Українине встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя.
Водночас, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і у зв'язку з цим не має можливості отримувати самостійний дохід .
Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають з матір'ю (позивачкою), а також враховуючи, що остання здійснює догляд за ними і через це не працює, вона має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення меншого з дітей трьох років.
Від відповідача будь-яких заперечень чи спростувань з приводу викладених у позові обставин до суду не надходило, а тому суд бере до уваги доводи позивачки про те, що він має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, а тому здатний сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення ОСОБА_3 трьох років.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не довів та не обґрунтував свою неспроможність сплачувати аліменти на дружину, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходяться малолітні діти, які не досягли трьохрічного віку та потребують постійного материнського догляду,а також з можливостей відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягнути аліменти з відповідача на користь позивачки на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку.
Аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для утримання позивачки.
Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч.1ст. 79 СК України аліменти на утримання одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу ч. 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за вимоги про стягнення аліментів, його слід стягнути з відповідача на користь держави, в сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12,81,258,259,263,264,265,273,280-282,354,430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х років, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років у розмірі 1/6 (однієї шостої) заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред?явлення позовної заяви до суду , тобто з 30.09.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. на користь держави.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Бойко М.Є.