Справа№ 953/12660/25
н/п 3/953/3189/25
"10" грудня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
20.11.2025 о 18-25 год. по вул. Шевченка, 332 у м. Харкові водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mazda CX-5 д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечності швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI SONATA д.н.з НОМЕР_2 , який зупинився попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.1, 2.3.б, 13.1 ПДР України У зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №518746 від 20.11.2025.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань з приводу розгляду даної справи до суду не надав.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях,зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07липня 1989року,виходить з того,що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документамиЗгідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина водія ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №518746 від 20.11.2025; схемою місця ДТП, письмовими поясненнями, залученими до матеріалів справи.
При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що за змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.1, 2.3.б, 13.1 Правил Дорожнього Руху України.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Більш того, будь-які спеціальні знання для встановлення вини особи у вказаній дорожньо-транспортній пригоді не потрібні, оскільки причинами ДТП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, стало невиконання вимог ПДР водієм ОСОБА_1 а не будь-які інші факти, що пов'язані з технічними особливостями автотранспортних засобів і встановлення яких потребує спеціальних знань.
Згідно з нормами КУпАП, суду належить вирішити правове питання щодо факту порушення ПДР України. Данні, які наявні в матеріалах справи, дають достатньо підстав зробити висновок з цього правового питання без спеціальних знань.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Враховуючи обставини адміністративного правопорушення, дані про водія, який притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, суд вважає можливим накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника в дохід держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 247, 283, 284 КпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя ,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. (отримувач: ГУК Харівськобл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).
Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити особі, що притягнута до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя -