Справа № 185/12069/25
Провадження № 1-кс/185/1035/25
10 грудня 2025 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , у присутності підозрюваного ОСОБА_6 (дистанційно), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлограда, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, не маючого неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за контрактом в посаді старшого оператора відділення безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 у званні «молодший сержант», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
Клопотанням слідчого, погодженим прокурором, порушується питання про продовження запобіжного заходу у вигляді продовження строку тримання під вартою підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК УкраїниОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 12025041370001796 від 13 жовтня 2025 року в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, молодший сержант ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді старшого оператора відділення безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_2 , 12.10.2025, близько 23:00 год., у темний час доби, в умовах необмеженої видимості по освітленій ділянці дороги, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, не маючи встановленого зразку водійського посвідчення, керуючи автомобілем «SSANYONG REXTON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по горизонтальній ділянки дороги без вибоїн та ям, перевозячи на передньому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснюючи рух по вул. Дніпровській у м. Павлограді, зі сторони м. Донецька у напрямку м. Дніпро, поблизу будинку № 1а, з необережності, проявляючи кримінально-протиправну самовпевненість, у порушення вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою кабінету міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306, не переконавшись, що це буде безпечно і він своїми діями не створить загрози іншим учасникам руху, не маючи будь яких перешкод технічного і фізичного характеру, не врахувавши дорожньої обстановки, виявивши небезпеку для руху не вжив всіх можливих заходів задля уникнення небезпеки, як для себе так і для інших учасників руху, в наслідок чого допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу з задньою лівою частиною сівалки «С3-54» в складі з колісним трактором «МТЗ-82.1», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який здійснив повну зупинку на правому узбіччю вул. Дніпровській згідно руху ОСОБА_9 . Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «SSANYONG REXTON», реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, САК, гостра субдуральна гематома.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
13 жовтня 2025 року відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 12025041370001796 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
14 жовтня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним.
14 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 закінчується 11 грудня 2025 року, однак закінчити досудове розслідування до вказаної дати не є можливим, у зв'язку з викладеним виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 від 09 грудня 2025 року строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 14 січня 2026 року.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховані судом при обранні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які під час досудового розслідування не зменшилися.
Оскільки встановлений ухвалою слідчого судді строк тримання під вартою спливає 11грудня 2025 року слідчий просить продовжити строк тримання під вартою до 14 січня 2026 року, у межах строку досудового розслідування.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав пояснив, що на даний час ризики встановлені по даному кримінальному провадженню не перестали існувати і мають місце, тому просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 просив зменшити розмір застави щоб мати можливість приступити до служби та отримувати кошти які дуже необхідні для лікування потерпілої ОСОБА_7 яка є його сестрою.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 надав в судовому засідання докази на підтвердження перерахування коштів на лікування ОСОБА_7 в загальній сумі 59 999 грн. Не заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак просив зменшити розмір застави щоб ОСОБА_6 мав можливість повернутися до служби та мати можливість надавати матеріальну допомогу потерпілій. Просив врахувати виключно позитивні характеристики ОСОБА_6 .
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається зі ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Стаття 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачає, що при розгляді справ, суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 від 09 грудня 2025 року строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12025041370001796 від 13 жовтня 2025 року продовжено до трьох місяців, тобто до 14 січня 2026 року.
На даний час строк тримання під вартою підозрюваного закінчується, але необхідно виконати ще ряд слідчих дій, зокрема: необхідно здійснити тимчасовий доступ до медичної документації для проведення судово-медичної експертизи після одужання потерпілої ОСОБА_7 , необхідно отримати висновок судово-токсикологічної експертизи, провести слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_6 , отримати висновок судової автотехнічної експертизи, отримати висновки судових експертиз технічного стану транспортного засобу, скласти обвинувальний акт, реєстр, провести інші процесуальні та слідчі дії, які будуть визнані як необхідні під час проведення досудового розслідування.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання прокурора встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які є наявними та актуальними, а будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.
Будь-яких інших даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування підозрюваному ОСОБА_6 , більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, враховуючи особу підозрюваного, його характеризуючи дані, ризики, які стали підставою для обрання і надалі продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати і не зменшилися.
Застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, за даних обставин слідчий суддя вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , а тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Водночас, запобіжний захід не є покаранням за злочин. Його мета забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Незалежно від законодавчих змін та особливостей періоду процедура застосування до особи запобіжних заходів завжди має відповідати правовим принципам, які є універсальними і підлягають до застосування у будь-якій країні, де панує верховенство права.
Відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема, в справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» та «Лабіта проти Італії», обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ національні суди повинні з'ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який би забезпечив належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов'язків, а також чи є можливість в такому разі обмежитися застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.
Щодо клопотання захисника про зменшення розміру застави слідчий суддя зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді від 14 жовтня 2025 року підозрюваному ОСОБА_6 було визначено заставу в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 363 360 грн.
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб прибрати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням майнового стану підозрюваного, перебування його дружини на лікуванні через загрозу переривання вагітності, а також факт відшкодування ним витрат на лікування потерпілої в розмірі 59 999 грн., суд доходить висновку про можливість задоволення клопотання захисника підозрюваного щодо зменшення застави, обраної відповідно до ухвали від 14 жовтня 2025 року з 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на розмір - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на суму 242 240, 00 грн. На думку слідчого судді застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 12025041370001796 від 13 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у межах строку досудового розслідування, а саме до 14 січня 2026 року включно.
Зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду від 14 жовтня 2025 року.
Визначити суму застави у 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
Строк дії ухвали - до 14 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Cлідчий суддя: ОСОБА_1