справа № 208/15387/25
провадження № 2-з/208/225/25
02 грудня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі: Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Шабельник Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Дербіна Регіна Євгенівна, про визнання договору недійсним, -
ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Кам'янського із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Дербіна Регіна Євгенівна, про визнання договору недійсним.
Позивач у своєму позові просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер 413 від 02.05.2025р., квартири АДРЕСА_1 (загальна площа (кв.м.) 58,8, житлова площа (кв.м.) 32,9) Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1838540612104 видавник: Дербіна Р.Є. приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області.
Разом з позовною заявою до адреси суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа (кв.м.) 58,8, житлова площа (кв.м.) 32,9) Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1838540612104 та заборони ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, у тому числі органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, поділу, об'єднання об'єкта у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо об'єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 (загальна площа (кв.м.) 58,8, житлова площа (кв.м.) 32,9) Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1838540612104.
Свою заяву позивач мотивує тим, що ОСОБА_2 з моменту звернення позивача до суду з позовом про стягнення боргу вчинено дії щодо відчуження неналежного Відповідачу 1 нерухомого майна, тобто Відповідач 1 позбувся єдиної належної йому квартири АДРЕСА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Дане нерухоме майно було продане відповідачем після відкриття провадження у цивільній справі №208/598/25. Зазначає, що дане нерухоме майно було реалізовано ОСОБА_2 з метою ухилення від виконання судового рішення №208/598/25.
На даний час право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_3 . ОСОБА_1 зазначив, що існує ризик того, що за час розгляду справи ОСОБА_3 може відчужити вищезазначену квартиру, а тому є необхідність у забезпеченні позову.
Вивчивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, додані до нього документи, суд прийшов до такого висновку.
Згідно до вимог ст.149, ст.150 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (частина 3 ст. 150 ЦПК України).
У своїй заяві позивач зазначив, що забезпечення позову, шляхом накладення арешту, є обґрунтованим, оскільки існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд виходить з того, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що у позивача виник спір щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Заявник у своїй заяві зазначив, що заходи забезпечення позову забезпечать фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Заявник у своїй заяві не навів відомостей про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, крім того, відповідно до вимог ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Підставами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Єдиною підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у своїй заяві заявником не доведена необхідність забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно - нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, керуючись статтями 149-154, 260, 261 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Дербіна Регіна Євгенівна, про визнання договору недійсним, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. М. Похваліта