справа № 208/13433/24
провадження № 2/208/1109/25
(заочне)
08 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Шабельник Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бідак О.О. звернулась до Заводського районного суду міста Кам'янського із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі.
Від вказаного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 .
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2020 у справі № 208/776/20, зміненим постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.04.2021, зокрема, стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн., щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 04 лютого 2020 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
На переконання позивачки, сума аліментів, стягнута рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2020 у справі № 208/776/20, зміненим постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.04.2021, є вкрай недостатньою для забезпечення гармонійного, фізіологічного, психічного, духовного розвитку дитини.
Розмір аліментів, які повинен сплачувати відповідач за вказаним рішенням суду, є занадто низьким, оскільки позивачка витрачає набагато більше на утримання доньки, на її проживання, розвиток, харчування, лікування, забезпечення дошкільної підготовки, відпочинок.
Відповідач є працездатною особою, має сталий та значний офіційний заробіток, інших осіб на утриманні не має, відтак може надавати матеріальну допомогу у розмірі, необхідному для достатнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку доньки.
Стягувач ОСОБА_1 бажає збільшити розмір аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів, визначивши його у частці від доходу платника аліментів.
З часу присудження аліментів, через інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, у зв'язку із чим раніше встановлений розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. не може забезпечити належний рівень матеріального утримання доньки сторін, зважаючи на рівність обов'язків обох батьків щодо матеріального утримання дитини, прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, який батьки повинні забезпечити дитині.
З віком дитини збільшились потреби малолітньої доньки сторін, зросли ціни на товари та послуги, що погіршило майновий стан позивачки та її малолітньої дитини, яка проживає разом із нею.
Окрім того, оскільки через війну в Україні з метою забезпечення безпеки життя та здоров'я доньки позивач разом з дитиною вимушені були виїхати з дому у м. Кам'янське Дніпропетровської області до Словацької Республіки, на даний час позивач не працює, здійснює догляд за дитиною, допомоги по безробіттю не отримує, підприємницькою діяльністю не займається.
Окрім цього, після ухвалення рішення про стягнення аліментів у відповідача ОСОБА_2 значно покращився матеріальний стан, він є офіційно працевлаштованим, військовослужбовцем ЗСУ та отримує регулярний високий заробіток.
Тому, представник позивача просить суд:
- збільшити розмір та змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2020 у справі № 208/776/20, зміненим постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.04.2021, та стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бідак О.О. не з'явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою суду від 16 грудня 2024 р. відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 14 вересня 2019 року, запис №444. Прізвище ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с.25).
Як вбачається з свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №13 (а.с.26).
Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2020 року по справі №208/776/20 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі - 889 гривень 50 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 04 лютого 2020 року і до досягнення дитиною віку повноліття. В іншій частини позовних вимог, відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року по справі №208/776/20 рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2020 року в оскаржуваній частині змінено. Збільшено розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 889 гривень 50 копійок до 2 000 грн, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 04 лютого 2020 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
Відповідно до довідки форми ОК-5 вбачається, що ОСОБА_1 з червня 2024 року не працює та не отримує допомоги по безробіттю.
Як передбачено ст. 11 Закону України «Про охорону дитинство», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
З часу ухвалення рішення витрати на дитину зросли.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2 563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривні.
Відповідно до ч.5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст. ст. 182, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Як роз'яснено до п.п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на стягнення їх в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, оскільки позивачем не доведена вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень на користь держави.
Керуючись ст. ст. 181, 182, 183, 192 СК України, ст.ст. 7, 19, 141, 268, 272, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, визначений рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2020 року у справі №208/776/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, який змінено постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.04.2021 року, з твердої грошової суми у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. на стягнення їх в частці з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання судовим рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів на підставі рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2020 року у справі №208/776/20, який змінено постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.04.2021 року.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Похваліта С. М.