справа № 208/7187/24
провадження № 2/208/343/25
(заочне)
06 березня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шабельника Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулось до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 23.04.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 189276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 2000,00 грн.; Дата надання кредиту: 23.04.2021 року; Строк кредиту: 30 днів; Валюта кредиту: UAH, Цільове призначення - на споживчі потреби; Стандартна процентна ставка - 2 % в день.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 10560,00 грн., (Десять тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копiйок), яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 гривень (Двi тисячi гривень 00 копiйок); прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 8560,00 грн (Вісім тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копiйок).
Згідно п. 2.4. Кредит надається Товариством, в межах дії Договору про надання коштів шляхом кредитування у безготівковій формі та перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнт.
17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє що останнім на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 189276 від 23.04.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.04.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено договір №189276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором АV6247.
У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем 23.04.2021 року, узгоджено наступні умови: сума кредиту - 2000 грн., строк кредитування - 29 днів, стандартна процентна ставка - 2% в день.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №189276, заборгованість складає 10560,00 грн., яка складється з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 гривень, прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 8560,00 грн.
17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-24122001 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір раніше не оспорювався та не визнавався судом недійсним.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом положень п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.
Частина п'ята статті 5 вказаного Закону визначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та вказаного Закону.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини другої статті 1083 ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
За змістом положень п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.
Частина п'ята статті 5 вказаного Закону визначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та вказаного Закону.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини другої статті 1083 ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога, щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №189276 від 23.04.2021 року у загальній сумі 10 560,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 2000,00 грн.; заборгованості за відсотками 8560.00 грн., підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 12 922,40,00 грн.
29.12.2023 року між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. укладено Договір про надання правової допомоги. Відповідно акту про отримання правової допомоги надано настуступні послуги: Зустріч та консультація - 2000 грн.; складання та подання позовної заяви - 5000 грн.; інші клопотання, заяви до суду - 3000 грн.; канцелярські витрати - 500 грн. Всього: 10500 грн. Відповідно до платіжної інструкції №32072 від 09.09.2024 року, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплатив Пархомчуку С.В. 10 500 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи вище викладене, а також принципи розумності, співзначності та пропорційності, враховуючи співмірність суми заборгованості та суму витрат на правову допомогу, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу зменшивши їх до 2000,00 грн.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм, у зв'язку з тим, що вимоги позивача в задоволені в повному обсязі, відповідач заперечення не надав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст.626, 628, 633, 634, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, адреса: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 82, офіс 7, суму заборгованості за Кредитним договором № 189276 від 23.04.2021, а саме:
- 2000 (Дві тисячі) гривень 00 копійок - заборгованість за сумою кредиту;
- 8 560 (Вісім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.
Усього: 10 560 (Десять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, адреса: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 82, офіс 7, судовй збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, адреса: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 82, офіс 7, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, адреса: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 82, офіс 7;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Похваліта С. М.